Архів › Всі матеріали, які формувалися у процесі розроблення Національної стратегії та Плану дій › Обговорення стратегії › Проект 15 грудня 2014 року

Стратегічний напрямок: Забезпечення права на справедливий суд

Не забезпечується право на справедливий суд. Законодавство та практика забезпечення права на справедливий суд не відповідають міжнародним стандартам.

 

 Стратегічна мета:

 Створення ефективної системи захисту прав людини і основоположних свобод. Відновлення довіри до судової влади.

 

Очікувані результати:

- усунуто недоліки процесуального законодавства, що забезпечило здійснення  ефективного судочинства у розумні строки, послідовну судову практику;

- судові рішення виконуються у розумні строки, зокрема, через запровадження альтернативного державному інституту виконання судових рішень;

- забезпечено незалежність інституту адвокатури та гарантії професійної діяльності адвокатів;

- безоплатна правова допомога надається, крім кримінальних справ, також у цивільних та адміністративних справах;

- створено механізм екстраординарного оскарження вироків у кримінальних справах у разі небезпідставної скарги на порушення права на справедливий суд при вирішенні справи судом;

- впроваджено інститут конституційної скарги;

- деполітизовано процеси формування суддівського корпусу та притягнення суддів до відповідальності;

- впроваджено виключно автоматизовану систему розподілу справ між суддями.

Рекомендувати цей матеріал
коментарі: 2 
19.12.2014 | editor

Р.Куйбіда ЦППР (27.11.2014)
Право на справедливий суд
Перешкоди для доступу до правосуддя, залежність суддів від політичних та інших впливів, судова тяганина, погано вмотивовані судові рішення, низький рівень довіри до суду, невиконання судових рішень є свідченням значних проблем у забезпеченні державою права на справедливий суд. На сьогодніТому є гостра необхідність у комплексному перегляді та вдосконаленні положень законодавства у сфері судоустрою, статусу суддів, здійснення судочинствау процесі судової реформи втілити європейські стандарти, зокрема відповідно до вимоги Конвенції про захист прав людини та і основоположних свобод та європейських стандартів, у функціонування системи судівництва.
Питання зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування незалежності та неупередженості є однією із умов просування в європейський простір.

Мета
Реформування судової системи,Забезпечення доступності правосуддя, зміцнення її незалежності суддів, посилення гарантій судового захисту та доступу до правосуддя, підвищення ефективності судочинства відповідно до європейських стандартів, створення системи ювенальної юстиції.

Завдання
- запровадити механізм, який уповноважуватиме суддю у разі помилкового визначення особою юрисдикції чи підсудності, передавати справу до компетентного суду, а не відмовляти у відкритті провадження чи повертати заяву без розгляду;
- вичерпно врегулювати законом процедуру розполіду справ між суддями;
- уніфікувати інституційні та процесуальні механізми вирішення приватно-правових спорів;
- забезпечити надання безоплатної правової допомоги, крім кримінальних справ, також у цивільних та адміністративних справах;
- передбачити обов’язкову участь захисника у кримінальних провадженнях на підставі угод, а також у спрощених провадженнях, де сторони визнають певні обставини;
- вилучити із законів положення, які дають можливість утримувати особу в місцях несвободи без рішення суду протягом більш ніж 72 години;
- обмежити строки тримання особи під вартою під час судового провадження в кримінальній справі;
- запровадити повноцінний суд присяжних, де розширена колегія присяжних прийматиме рішення щодо винуватості особи, а професійний суддя ухвалюватиме вирок на підставі цього рішення і закону;
- визначити особливу тимчасову процедуру для перегляду обвинувальних вироків, які були ухвалені за відсутності належної доказової бази, з порушенням права на захист та інших фундаментальних вимог права на справедливий суд, за умови, що ці вироки ще не виконані;
- суттєво зменшити у юрисдикції адміністративних судів питому вагу справ за позовами органів влади до юридичних чи фізичних осіб;
- визначити адекватні строки на оскарження судових рішень;
- перебачити стимулюючі та компенсаційні механізми реагування на порушення права особи на розгляд справи впродовж розумних строків;
- вдосконалити процедуру добору суддів та призначення їх на посаду, на основі об’єктивних та прозорих критеріїв, що повинно підвищити професійний рівень суддівського корпусу;
визначити прозорий та ефективний механізм притягнення судді до відповідальності;
посилити роль органів суддівського самоврядування у вирішенні питань діяльності судів і захисту суддів;
вдосконалити процесуальні правила здійснення судочинства з метою визначення необхідних умов для реалізації гарантованого права на доступ до правосуддя, здійснення якісного судочинства та у розумні строки, забезпечення єдності судової практики усіма судами загальної юрисдикції;
усунути недоліки процесуального законодавства, які були підставою порушень права на справедливий суд;
забезпечитиудосконалити механізми виконання судового рішення державою впротягом розумний розумного строку, зокрема запровадити інститут приватних виконавців;
- забезпечити належні гарантії ефективної діяльності інституту інститутів адвокатури та безплатної правової допомоги;
- усунути вплив політичних органів на процеси формування суддівського корпусу, притягнення суддів до відповідальності, натомість увести до складу кваліфікаційних та дисциплінарних органів авторитетних представників правничої та правозахисної спільнот.

23.02.2015 | Arkadii Bushenko

Пропозиції
УГСПЛ, Центру політико-правових реформ (частково)
до проекту Національної стратегії у сфері прав людини
(у редакції від 15.12.2014)
члени Робочої групи МЮ, А.Бущенко, Р.Куйбіда

Розділ «4.Забезпечення права на справедливий суд та реформування судової системи» викласти в такій редакції:

«4.Право на справедливий суд
Стратегічна мета: Створення ефективної системи судочинства. Відновлення довіри до судової влади
Завдання 1: унеможливити протиправний вплив на обрання/призначення суддів та здійснення судочинства.
Вихідна ситуація: багато років здійснюються спроби змінити систему судоустрою, але ці спроби не дають бажаного ефекту, оскільки судова система продовжує залишатись залежною від інших гілок влади, а незалежна судова система досі не розглядалась як суспільна цінність. На законодавчому рівні закладені передумови незалежності та прозорості призначення суддів на посади, передбачені формальні процедури, які могли б забезпечити гарантії суддівської незалежності, але практика свідчить про їх недотримання; відсутність реального самоврядування судів. Застаріла система вищої юридичної освіти.
Очікувані результати:
- виключено протиправний вплив на обрання/призначення суддів та здійснення судочинства;
- формування складу кваліфікаційних та дисциплінарних органів здійснюється виключно з суддів та суддів у відставці;
- передбачені об’єктивні та прозорі критерії добору суддів та призначення їх на посаду;
- для зайняття посади судді віковий ценз встановлено не нижче 35 років та запроваджено обов’язкову вимогу не менше десяти років практики представництва інтересів у суді у якості сторони процесу;
- запроваджено суд присяжних з розмежуванням функцій колегії присяжних і професійного судді;
- забезпечується виключно автоматизований розподіл справ в судах;
- визначено та застосовується прозорий та ефективний механізм притягнення судді до відповідальності та чіткі критерії, що дозволяють відокремити судову помилку від дисциплінарного порушення;
- посилено роль органів суддівського самоврядування у вирішенні питань діяльності судів і захисту суддів;
- впроваджено постійно діючий, чіткий, прозорий, зрозумілий, результативний механізм самоочищеня суддівської системи;
- забезпечено безперебійне та повне фінансування судової системи.

Завдання 2: забезпечити доступ до суду.
Вихідна ситуація: відсутність доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель та інформації; відсутність доступу до правосуддя осіб з психіатричними розладами; негативна практика безпідставного обмеження доступу до приміщення суду. Створена і розвивається система надання безоплатної правової допомоги (БПД) у кримінальних справах і, частково, у справах про адміністративні правопорушення; система БПД не враховує нові виклики, що випливають з подій на Сході (АТО) та тимчасової окупації АРК і м.Севастополя: не передбачено надання БПД внутрішньо переміщеним особам; затримується введення в дію Закону про БПД у некримінальних справах та не створена відповідна система керування такою допомогою. Відсутність доступу до правосуддя осіб з повним або частковим обмеженням дієздатності.
Очікувані результати:
- впроваджено стандарт для переобладнання архітектурно недоступних будівель судів, внесено зміни до будівельних норм, а у випадку неможливості здійснення переобладнання забезпечити доступ до суду відповідно до принципів розумного пристосування;
- забезпечується фінансування для приведення судів у потрібний архітектурний стан, а у випадках неможливості здійснення архітектурної перебудови - фінансується використання розумного пристосування;
- введено в дію Закон про БПД в повному обсязі;
- забезпечується право людей з інвалідністю осіб з обмеженими можливостями на адвоката через систему БПД в інших, крім кримінального, процесах;
- реалізується право на вторинну БПД також в інших судових процесах, крім кримінального, для осіб з інвалідністю, осіб з психічними розладами;
- реалізується право на вторинну БПД для ВПО у справах пов’язаних із статусом ВПО;
- передбачаються щорічно в державному бюджеті кошти на розвиток БПД;
- реалізовуються заходи зацікавлення (стимулювання) органів місцевого самоврядування щодо фінансування первинної БПД з місцевого бюджету;
- забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальних провадженнях на підставі угод, а також у спрощених провадженнях, де сторони визнають певні обставини.

Завдання 3: забезпечено виконання судових рішень.
Вихідна ситуація: в Україні виконується лише 30% рішень національних судів; ЄСПЛ вважає системною проблему невиконання рішень судів, зокрема, через діючі мораторії на стягнення коштів з державного майна та майна державних підприємств; неефективність системи виконання судових рішень; недостатність фінансових ресурсів для виконання рішень національних судів, де боржником є держава або державне підприємство; неузгодженість соціальних гарантій із фінансовими ресурсами держави; відсутність процедури здійснення державних гарантій.
Очікувані результати:
- запроваджено обов’язковість рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій у схожих справах (прецедент) для забезпечення єдності судової практики усіма судами загальної юрисдикції;
- здійснюється комплекс заходів для недопущення збільшення невиконаних рішень, їх обліку та систематичного щорічно розпланованого виконання;
- забезпечується виплата в межах розумних строків за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету за рішеннями судів у справах, пов'язаних з діючим мораторієм на стягнення коштів з державного майна та майна державних підприємств;
- впроваджені стимули для добровільного виконання рішень судів як альтернативний спосіб запобігання прийняттю невиконуваних судових рішень.

Завдання 4: Підвищення ефективності судочинства.
Вихідна ситуація: система судочинства є занадто ускладненою, що створює проблеми: тривалість судових розглядів, витрати значних ресурсів для утримання зайвих ланок судів. Відсутня система судового менеджменту, яка позбавляє суддю непотрібного адміністративного навантаження. Переобтяження судів справами, які можуть бути врегульовані в позасудовому порядку

Очікувані результати:
- запроваджено обов’язковість рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій у схожих справах (прецедент) для забезпечення єдності судової практики усіма судами загальної юрисдикції;
- впроваджені сучасні електронні технології у судочинство для зменшення затрат для суду та сторін і прискорення обміну інформацією;
- оптимізовано систему судочинства, шляхом, зокрема, ліквідації господарських судів (з передачею юрисдикції судам загальної юрисдикції), Вищого адміністративного суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- Верховний Суд України здійснює повноваження касаційної інстанції та має дискреційні повноваження у відборі справ для перегляду;
- створено систему судового менеджменту, яка позбавила суддю непотрібного адміністративного навантаження;
- зменшено навантаження на суди шляхом розширення позасудових процедур врегулювання спорів (у безспірних випадках).»

Щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

X



 

забув пароль

реєстрація