Звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини

(станом на 1 липня 2016 року)

 

Підготовлений учасниками Меморандуму про співпрацю між представниками громадянського суспільства та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини

 

Київ 2016

 

Редакційна колегія:

Ксенія Семьоркіна, Алла Блага, Богдан Мойса, Олег Мартиненко

Звіт підготовлений за матеріалами ВБФ «Право на захист», БО «БФ «Ліга чарівників», ГО «СТИХІЯ ЗМІН», БО «БФ «РОКАДА», ГО «Інформаційно-правовий центр «Права людини», ГО «Правозахисний ЛГБТ Центр «НАШ СВІТ», ГО «КРИМСОС», ГО «Донбас SOS», ГО «Український незалежний центр політичних досліджень», Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Експертний центр з прав людини, Український інститут стратегій глобального розвитку та адаптації, ГО «Інсайт», БФ «РОКАДА», ІПЦ «Права людини», ВБО «Українська фундація правової допомоги», Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також незалежних експертів: Андрія Закревського, Софії Куліцької.

Звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини (ІІ квартал 2016 року). Підготовлений учасниками Меморандуму про співпрацю між представниками громадянського суспільства та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини / Ред. кол.: Семьоркіна К., Блага А., Мойса Б. та ін.; за заг. ред. А. Бущенка, Б. Крикливенка. – К., 2016. – 47 с.

Діяльність Української Гельсінської спілки з прав людини щодо моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини підтримується проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 50 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

Передмова.

Про авторів.

Методологія.

Джерела використаної інформації.

Огляд реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року.

Забезпечення права на життя.

Протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

Забезпечення права на справедливий суд.

Забезпечення права на приватність.

Забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості.

Забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань.

Забезпечення права на участь в управлінні державними справами та у виборах.

Забезпечення права на працю та соціальний захист.

Створення умов для свободи підприємницької діяльності.

Забезпечення права на охорону здоров’я.

Забезпечення прав дитини.

Забезпечення права на освіту.

Підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини.

Протидія гендерному насильству, торгівлі людьми та рабству.

Протидія домашньому насильству.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Попередження та протидія дискримінації.

Забезпечення прав корінних народів і національних меншин.

Забезпечення прав учасників антитерористичної операції.

Захист прав внутрішньо переміщених осіб.

Звільнення заручників та відновлення їх прав.

Вжиття необхідних заходів для захисту прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Забезпечення прав громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Забезпечення прав біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні.

Список скорочень

 

Передмова

Національна стратегія у сфері прав людини (далі – Національна стратегія) є чи не першим системним документом, покликаним інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Уповноваженому ВРУ з прав людини, провідним неурядовим організаціям свого часу вдалося переконати керівництво держави визначити правозахисні цілі на найближчі п’ять років. Упродовж більш ніж півроку на різних майданчиках та в різних середовищах тривало вироблення стратегічного документа. Врешті, Національну стратегію було затверджено Указом Президента України від 25 серпня 2015 року №501/2015. Увібравши в себе напрямки реформування правосуддя, унеможливлення свавільного позбавлення свободи та жорстокого поводження, ідеї недискримінації національних та соціальних меншин, вимоги врахування прав та інтересів людей, які стали особливо вразливими через сучасні події й суспільні процеси країни, Національна стратегія консолідувала урядовців, правозахисні інституції та громадянське суспільство.

Наповнити детальним змістом декларовані Національною стратегією вектори вдалося завдяки спільній розробці Плану дій на її реалізацію. Проте на цьому етапі запал правозахисників та зацікавлених груп був дещо сповільнений позицією урядовців. Обмеженість ресурсів, недостатня адміністративна спроможність, а інколи навіть недостатні знання впливали на обговорення кроків Плану дій.

Оцінюючи потенційні ризики та прагнучи убезпечити Національну стратегію та План дій від долі попередніх урядових програм, Уповноважений ВРУ з прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) ініціювали процедуру проведення постійного моніторингу виконання цих документів. На основі укладеного Меморандуму про співпрацю між Уповноваженим ВРУ з прав людини та представниками громадянського суспільства розпочато підготовку щоквартальних оглядів відповідності дій уряду до взятих на себе зобов’язань.

Ця діяльність має на меті сприяти дотриманню органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами принципів, закріплених у третьому розділі Національної стратегії.

Пропонована публікація є другим оглядом виконання Національної стратегії і Плану дій. Оцінюючи здійснені урядом кроки, укладачі ставлять за мету: по-перше, підтримувати інтерес суспільства до Національної стратегії; по-друге, продовжувати залучення різних зацікавлених сторін, неурядових організацій та професійних об’єднань до моніторингу реалізації заходів, передбачених Планом дій; по-третє, залучати міжнародні організації до сприяння ефективному виконанню Національної стратегії.

Залежно від обраних тем неурядові організації та експерти брали участь у зборі даних і аналізі діяльності з виконання Плану дій. До Меморандуму можуть приєднатись будь-які організації громадянського суспільства, представницькі органи корінних народів, міжнародні організації та експерти шляхом надсилання повідомлення про приєднання на адресу semyorkinaks@gmail.com. Надані неурядовими організаціями та експертами відомості узагальнюються поряд з відомостями, що надходять від органів влади.

Редакційна рада буде вдячна за будь-які відгуки та пропозиції, які ви можете направляти в офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини на адресу електронної пошти (semyorkinaks@gmail.com).

Про авторів

Уповноваженим ВРУ з прав людини за ініціативи УГСПЛ 23 лютого 2016 року було проведено установчу нараду з питання організації громадського моніторингу виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015р. №1393-р.

Учасники наради створили координаційну Платформу за участю представників правозахисних організацій, які брали участь у розробці Національної стратегії та Плану дій.

Наразі учасниками Меморандуму є близько 60 НУО та незалежні експерти. Підготовку загального звіту здійснює Редакційна колегія.

Презентуючи широкому колу читачів моніторинг виконання Національної стратегії та Плану дій, УГСПЛ висловлює щиру подяку за всебічну допомогу в підготовці цього Звіту – організаціям, які брали участь у моніторингу у звітному періоді та матеріали яких були використані: ВБФ «Право на захист», БО «БФ «Ліга чарівників», ГО «СТИХІЯ ЗМІН», БО «БФ «РОКАДА», ГО «Інформаційно-правовий центр «Права людини», ГО «Правозахисний ЛГБТ Центр «НАШ СВІТ», ГО «КРИМСОС», ГО «Донбас SOS», ГО «Український незалежний центр політичних досліджень», Представництву Міжнародної організації з міграції в Україні, Експертному центру з прав людини, Українському інституту стратегій глобального розвитку та адаптації, ГО «Інсайт», ІПЦ «Права людини», ВБО «Українська фундація правової допомоги», Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. А також незалежним експертам: Андрієві Закревському, Софії Куліцькій.

Редакційна колегія: Алла Блага, Богдан Мойса, Олег Мартиненко, Олена Семьоркіна, Ксенія Семьоркіна.

Методологія

У звіті представлені відомості про реалізацію заходів Плану дій, термін виконання яких припадає на звітний період (ІІ квартал 2016 року) та враховуються заходи, що повинні були бути виконані в попередньому періоді, але не були виконані. За необхідності також оцінювались окремі заходи, термін виконання яких ще не настав, якщо звіт відповідального державного органу свідчить про ймовірність неправильного їх виконання.

Виконання кожного заходу Плану дій оцінюється кількісно і якісно. Кількісно – оцінка досягнення у звітному періоді індикатора, визначеного в Плані дій, шляхом віднесення до одного з критеріїв: «виконано», «виконано у звітному періоді», «виконано частково», «у стані виконання», «не виконано». Якісна оцінка – відповідність фактичного стану виконання Плану дій очікуваним результатам стратегічної мети відповідного напрямку Національної стратегії.

У кожному розділі звіту окремо вказуються організації та експерти, чиї дані були використані при аналізі. У звіті представлені рекомендації, спрямовані на найкраще виконання Плану дій та досягнення цілей Національної стратегії. Узагальнення отриманих відомостей і складання загального звіту виконується Редакційної колегією. В даний документ також включено аналіз реалізації Плану дій, підготовлений співробітниками офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Кожен розділ починається з постановки проблеми і мети, що взяті з тексту Національної стратегії. Також дається пояснення цілей або завдань, коли експерти відзначають невідповідність змісту виконаних заходів очікуваним результатам стратегічної мети відповідного напрямку Національної стратегії, або якщо ці результати можуть бути не досягнуті.

Джерела використаної інформації

Відомості, використані в цьому звіті, отримані шляхом направлення запитів до органів влади, а також з відкритих джерел інформації (офіційні сайти, публікації та звіти, які стосуються питань, що розглядаються). Додаткові відомості отримані за допомогою консультацій з організаціями та фахівцями, які спеціалізуються у питаннях, що ввійшли в даний звіт.

Огляд реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року

Забезпечення права на життя

Планом дій передбачено:

Пункт 1. Створення ефективної системи, спрямованої на забезпечення протидії злочинним діянням проти життя людини, запобігання їм, припинення та покарання за такі діяння, відшкодування збитку сім'ям потерпілих

Нагадаємо, що аналіз практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) свідчить про наявність низки вимог, які висуваються до поняття «ефективне розслідування»:

– розслідування має проводитися в кожній справі, де людські жертви є наслідком застосування сили, де ймовірними винуватцями є агенти держави або треті особи (Soare et autres c. Roumanie,no. 24329/02, § 160);

– потрібна наявність певної форми ефективного розслідування, коли людину було вбито в результаті використання сили (Gongadze v. Ukraine, no. 34056/02, § 176);

– яким би не був спосіб розслідування, доступні засоби юридичного захисту в їх поєднанні мають бути здатними привести до встановлення фактів, притягнення до відповідальності винних та забезпечити відповідне відшкодування. З цього випливає вимога щодо своєчасного розслідування та відсутності непотрібних затримок (Kosmata v. Ukraine, nos. 10558/11 and 28218/11, § 52);

– якщо розслідування містить недоліки, що не дозволяють установити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (Ramsahai and Others v. Netherlands, no. 52391/99, § 324);

– органи державної влади зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для отримання доказів, що стосуються справи. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність установити причину смерті або винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту (Makaratzis v. Greece, no. 50385/99, § 74);

– зобов’язання щодо розслідування «не є зобов’язанням результату», а «зобов’язанням засобів»: не кожне розслідування обов’язково закінчується успішно або доходить висновку, який збігається з викладом подій позивачем. Проте воно в принципі має бути здатним привести до встановлення фактів справи та, якщо твердження виявляються правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (Al–Skeini and Others v. the United Kingdom, no. 55721/07, § 166);

– органи влади зобов’язані вжити всіх заходів для отримання доказів, які стосуються справи. Недоліки в розслідуванні, що підривають його здатність установити причину смерті або винних осіб, можуть суперечити такому стандарту (Ilhan v. Turkey, no. 22277/93, § 63);

– розслідування має бути особливо ретельним, безстороннім і повним (Slimani v. France, no. 57671/00, § 29);

– характер і межі розгляду, що відповідають мінімальному критерію ефективності розслідування, залежать від обставин справи. Вони оцінюються на підставі всіх фактів і з урахуванням практичних реалій слідчої роботи. Не уявляється можливим звести різноманітність ситуацій, які можуть статися, до простого переліку слідчих дій та інших спрощених критеріїв (Soare et autres c. Roumanie, no. 24329/02, § 162).

2) Забезпечення негайного внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про безвісне зникнення, викрадення або потрапляння в полон громадян, організація відбору зразків біологічного походження в близьких осіб зазначених громадян та призначення молекулярно-генетичної експертизи, проведення заходів розшуку зазначених громадян та організація розкриття кримінальних правопорушень.

У відповіді МВС вказано, що з метою підвищення ефективності розшуку осіб видано наказ Національної поліції від 02.02.2016 № 88 «Про забезпечення ефективності розшукової роботи підрозділів кримінальної поліції», в якому зазначено про негайне, упродовж доби, внесення до ІІПС фактів безвісного зникнення громадян та проведення першочергових заходів з їх розшуку. Проте незрозуміло, який саме перелік першочергових заходів із розшуку громадян, які безвісно зникли, передбачений зазначеним наказом.

Неурядовими організаціями (НУО) зазначалось, що правоохоронними органами має бути сформований чіткий та дієвий механізм проведення досудового розслідування, мають використовуватися всі засоби, передбачені КПК України для проведення ефективного розслідування.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

3) Здійснення заходів з організації негайного виявлення та розкриття фактів катувань, а також злочинів, пов'язаних із жорстоким та нелюдським поводженням у районі проведення антитерористичної операції, із залученням органів державної влади та міжнародних організацій.

Інформація щодо виконання цього пункту Плану дій (виконавець – МВС) у звіті Мін’юсту відсутня взагалі. Враховуючи звіт про виконання Плану дій за І квартал можна зробити висновок, що захід у стані виконання.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 2. Наявність правових засобів захисту і механізмів ефективного розслідування порушень права на життя

2) Розроблення методичних рекомендацій для працівників правоохоронних органів щодо принципів ефективного розслідування відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Головний виконавець – МВС послалось на те, що «кожне рішення Європейського суду з прав людини має індивідуальний характер, тобто в кожному рішенні зазначено факти порушень прав конкретної людини. Разом з тим порушення класифікуються відповідно до статей Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. До відома працівників органів досудового розслідування Національної поліції України доводиться правова позиція Європейського суду з прав людини та висновки за конкретними справами». З цього можна зробити висновок, що міністерство навіть не збирається готувати зазначені методичні рекомендації, спрямовані на впровадження у практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення числа заяв ЄСПЛ проти України. Натомість ГПУ, яке не є основним виконавцем, повідомило про розробку методичних рекомендацій щодо принципів ефективного розслідування відповідно до практики ЄСПЛ, які 10.06.2016 направлено до науково-методичної ради при Національній академії прокуратури України для попереднього вивчення.

У звіті Мін’юсту вказано, що розслідування Головним слідчим управлінням спільно із відомчими вищими навчальними закладами освіти розроблено методичні рекомендації за окремими категоріями злочинів, які відповідно до статті 216 КПК України віднесено до компетенції слідчих Національної поліції України (злочини проти життя та здоров’я, проти власності, у сфері господарської діяльності та інші).[1]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 3. Додержання норм міжнародного права для захисту життя мирного населення на тимчасово окупованій території України

1) Проведення аналізу відповідності норм міжнародного гуманітарного права та кримінального законодавства України з метою виявлення прогалин та невідповідності (наприклад, щодо визначення воєнних злочинів).

Термін виконання зазначеного пункту плану – І квартал 2016 р. Проте, як показав моніторинг, протягом визначеного терміну він не був виконаний. У звіті за ІІ квартал 2016 р. взагалі цей пункт Плану не згадується.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Проведення робочої зустрічі з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста та представниками Міноборони, СБУ, Генеральної прокуратури України з метою розроблення порядку дій з встановлення на території, тимчасово підконтрольній незаконним збройним формуванням, місць утримання полонених та позбавлення волі осіб, виявлення невпізнаних тіл загиблих, проведення їх ексгумації, надання допомоги в здійсненні належного судово-медичного огляду та ідентифікації померлих осіб.

МВС проінформувало про виконання зазначеного пункту Плану та проведення 28-29 квітня 2016 року спільно з представниками МВС, Міжнародного комітету Червоного Хреста, МОУ, СБУ, ГПУ та іншими заінтересованими органами державної влади робочої зустрічі з питань розроблення порядку дій з встановлення на території, тимчасово підконтрольній незаконним збройним формуванням, місць утримання полонених та позбавлення волі осіб, виявлення на контрольованій українською владою території невпізнаних тіл загиблих, проведення їх ексгумації, надання допомоги в здійсненні належного судово-медичного огляду та ідентифікації померлих осіб. Натомість ГПУ у відповіді на запит зазначила, що на теперішній час ініціативи щодо проведення такої робочої зустрічі від Міністерства внутрішніх справ або Міжнародного комітету Червоного Хреста не надходило. СБУ також не повідомляє про участь у зазначених зустрічах. У ЗМІ також відсутні повідомлення про проведення у вказані дні робочих зустрічей. Відповідно, виникають сумніви у тому, що така робоча зустріч дійсно проводилась.

Таким чином, виникають обґрунтовані сумніви у виконанні цього заходу.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Рекомендації:

Аби не виникало сумнівів у виконанні Плану дій, у подальшому було б добре висвітлювати у ЗМІ або розміщувати на відомчих сайтах інформацію про проведення такого роду заходів, що є значущими для всього населення.

4) Здійснення систематичного обміну інформацією з Міжвідомчим центром допомоги громадянам при СБУ з питань звільнення полонених, заручників та віднайдення зниклих безвісти осіб.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

5) Створення міжвідомчої робочої групи з питань контролю за додержанням міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у галузі прав людини на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції із залученням органів державної влади, правоохоронних органів, представників міжнародних організацій.

Термін виконання зазначеного пункту Плану дій – І квартал 2016 р. Проте, як показав моніторинг, протягом визначеного терміну він не був виконаний. У звіті за ІІ квартал 2016 р. взагалі цей пункт Плану дій не згадується.

Стан виконання заходу: у стані  виконання.

Пункт 4. Відповідність міжнародним стандартам захисту права на життя умов тримання та поводження з особами у місцях, в яких вони примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону

1) Розроблення механізму та поквартального плану-графіка заходів із забезпечення осіб з інвалідністю, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, обмеження та позбавлення волі, а також у психіатричних та інтернатних закладах, виробами медичного призначення та технічними засобами реабілітації згідно з потребою відповідно до законодавства.

Термін виконання зазначеного пункту Плану дій – І квартал 2016 р. Проте, як показав моніторинг, протягом визначеного терміну він не був виконаний. У звіті за ІІ квартал 2016 р. взагалі цей пункт Плану дій не згадується.

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 5. Створення передумов для зменшення ризиків життю та здоров'ю факторами підвищеної небезпеки

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо затвердження порядку вивезення з району проведення антитерористичної операції дітей та повнолітніх осіб, які перебувають під опікою та піклуванням, у разі неможливості отримати на таке вивезення дозвіл опікуна або піклувальника

У відповіді Мінсоцполітики, так само, як і в попередньому кварталі, вказано, що Постановою КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 534 посилено контроль за незаконним вивезенням та виїздом дітей, у першу чергу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, із районів проведення АТО в Україні за кордон, у тому числі на оздоровлення та відпочинок, а також за їх поверненням на територію України, та пропонується зазначений пункт вилучити.[2]

Натомість, як розуміють представники УГСПЛ, тут ішлося про:

1) розроблення нормативно-правового акта, яким би чітко регламентувався порядок дій персоналу установ, де утримуються діти або повнолітні особи, які перебувають під опікою чи піклуванням (установи з виконання покарань, психіатричні та інтернатні заклади тощо), що опинилися на непідконтрольній території;

2) внесення до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей уточнення з приводу виїзду з неконтрольованої території такої уразливої категорії, як повнолітні особи, які перебувають під опікою чи піклуванням (наразі він здійснюється за умови пред’явлення будь-якого документа, що посвідчує особу та дозволу фізичної особи), а саме – необхідності супроводу законних представників.

Стан виконання заходу: не виконано.

Захід передбачений Планом дій, але виконаний не по суті.

6) Запровадження системи тренінгів для працівників системи цивільного захисту, а також закладів пенітенціарної системи, охорони здоров'я, освіти та соціального захисту, в яких перебувають люди з інвалідністю, зокрема з порушенням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю, психічними розладами, та інші маломобільні групи населення, за навчальною програмою щодо надання таким категоріям осіб допомоги в разі виникнення та/або загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Фундація правової допомоги пропонує внести зміни то терміну виконання даного заходу на І квартал 2017 року.[3]

Рекомендації:

1. МВС вирішити питання необхідності розробки методичних рекомендацій, передбачених Пунктом 1.2 Плану дій. Якщо ні – обґрунтувати; якщо мають намір розробляти, то визначити, чи є необхідність залучення інших органів влади, НУО.

2. У межах кримінального провадження за фактами смерті/загибелі та зникнення осіб у районах проведення антитерористичної операції правоохоронним органам необхідно хоча б мінімально здійснювати такі слідчі дії:

– направляти запит до військової частини з метою отримання службової характеристики військового; встановлення кола осіб, які останніми бачили загиблого чи зниклого військового; уточнення у військової частини, чи має військовослужбовець статус «загиблого» або «зниклого безвісти» за списками військової частини;

– проводити допит свідків – очевидців смерті/загибелі особи чи осіб, які останніми бачили або спілкувалися із зниклою особою;

– здійснення ідентифікації абонентського номера зниклого безвісти та встановлення його місця знаходження в день зникнення, відтворення маршруту переміщення особи в день зникнення;

– моніторинг матеріалів, розміщених в засобах масової інформації^[4].

3. Мінсоцполітики та МОЗ виробити механізм забезпечення осіб підопічних інтернатних закладів та пацієнтів психіатричних лікарень засобами медичного призначення та технічними й іншими засобами реабілітації.

4. ДПтС спільно із МОЗ, Мінсоцполітики провести обстеження осіб з інвалідністю, які відбувають покарання в установах виконання покарань, щодо відповідності рекомендованих засобів медичного призначення та засобів реабілітації потребам таких осіб. На основі проведеного обстеження створити графік забезпечення осіб з інвалідністю, які відбувають покарання, засобами медичного призначення та засобами/послугами реабілітації.

Протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню

Планом дій передбачено:

Пункт 6. Створення ефективної системи розслідування злочинів, пов'язаних із катуваннями, жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням чи покаранням, у тому числі насильницьким зникненням

1) Запровадження інформаційних правоосвітніх кампаній у засобах масової інформації щодо недопущення катувань та жорстокого поводження в діяльності правоохоронних органів.

Жодної інформації щодо підготовки, розробки та впровадження інформаційно-просвітницьких кампаній не надано. ^[5]

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Окрім запитів до ЦОВВ залучити до співпраці профільні НУО та міжнародні організації, журналістів, які працюють у сфері прав людини.

3) Розроблення відповідно до стандартів Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню законопроекту про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо скасування строків давності розслідувань злочинів, складовою яких є катування та/або жорстоке поводження.

Відповідь Мін’юсту дана не по суті, оскільки стосується підготовки змін до процесуального законодавства.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Визначитися з необхідністю внесення змін до цього пункту або виключення його з Плану дій, оскільки у такій редакції він не відповідає таким принципам кримінального права, як гуманізм та економія репресії. Крім того, міжнародними документами саме така вимога не висувається.

4) Розроблення законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо початку досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рішення Європейського суду з прав людини, у якому констатовано порушення процесуальних аспектів статей 2 чи 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з проведенням неефективного розслідування випадків смерті чи катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.

В узагальненому звіті Мін’юстом не деталізується, які саме кроки зроблено на виконання зазначеного пункту – лише зроблено посилання на пп. 3 п. 6. З цього можна зробити припущення, що ця позиція може бути врахована як складова комплексного оновлення процесуального законодавства відповідно до положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та європейських стандартів. Проте бажано було б більш чітко зазначити, що таку процедуру буде розроблено і відповідним чином закріплено.

Стан виконання заходу: не виконано.

6) розроблення законопроекту про внесення змін до статті 127 Кримінального кодексу України та статті 36 Кримінального процесуального кодексу України відповідно до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Інформація Мін’юсту стосується підготовки змін до процесуального законодавства. Проте відсутня інформація щодо підготовки законопроекту для внесення змін до статті 127 КК України. До цього часу визначення терміна «катування», закріплене у національному законодавстві, не відповідає міжнародним стандартам, зокрема визначенню Конвенції ООН проти катувань.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації

Мін’юсту:

1) створити робочу групу із залученням фахівців у галузі кримінального та міжнародного права;

2) обговорити доцільність та відповідність таких змін щодо принципів КПК і міжнародних стандартів;

3) відповідно до прийнятого рішення в рамках робочої групи розробити законопроект, у якому в якості спеціального суб’єкта злочину «катування» виступає посадова (службова) особа;

4) провести обговорення відповідних проектів з НУО та МО;

5) направити відповідний законопроект на розгляд КМУ.

8) Запровадження механізму ведення окремого статистичного обліку злочинів, які включають в себе елементи катування, передбачених статтею 1 Конвенції проти катувань та інших видів жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, видів поводження та покарання, та забезпечення обов'язкової періодичної публікації таких статистичних даних.

ГПУ запровадило форму адміністративної звітності № 1 (щомісячна) "Єдиний звіт про кримінальні правопорушення" (затверджена наказом ГПУ від 23.10.2012 № 100), у якій наводиться інформація щодо кількості зареєстрованих правопорушень і результати їх досудового розслідування, зокрема за статтею 127 КК України. Ця форма розміщується на офіційному веб-сайті ГПУ у розділі "Інформація".

МВС повідомило про запровадження форми звітності 1-ДПЛ «Про стан дотримання прав людини в діяльності Національної поліції України». Проте з відповіді не зрозуміло, які саме позиції будуть обліковуватися у цій звітності.[6]

Стан виконання заходу: виконано.

9) Нормативне вдосконалення процедури дисциплінарного розслідування за скаргами громадян для найповнішого гарантування захисту права потерпілої особи на справедливий та ефективний розгляд з передбаченням, зокрема, повноправної участі заявника у проведенні дисциплінарного розслідування за його зверненням (ознайомлення з матеріалами розслідування та їх оцінювання, присутність під час проведення допиту осіб, можливість надання додаткових матеріалів на будь-якому етапі розслідування тощо); можливості заявника залучати до дисциплінарного розслідування адвоката чи іншого спеціаліста в галузі права, правозахисників, незалежних експертів; можливості відсторонення працівника органів внутрішніх справ від виконання своїх обов'язків на період проведення дисциплінарного розслідування (у необхідних для забезпечення його об'єктивності випадках); здійснення заходів із захисту заявника та інших сторін дисциплінарного розслідування від тиску з боку працівників органів внутрішніх справ.

Згідно з відповіддю МВС, ним підготовлено доповнення до проекту Дисциплінарного статуту Національної поліції України окремою статтею «Проведення службового розслідування за зверненнями щодо застосування поліцейськими катування…», проте у зв’язку з тим, що проект Закону «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» вже зареєстровано у Верховній Раді України за № 4670 від 16.05.2016 та опрацьовується комітетами, доповнити його зазначеною статтею не є можливим. На це можемо зауважити, що 07.06.2016 р. Головним науково-експертним управлінням був підготовлений висновок, згідно з яким за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Тому будь-які перешкоди в доповненні розділу ІІІ. Дисциплінарне стягнення проекту Дисциплінарного статуту Національної поліції України окремою статтею «Проведення службового розслідування за зверненнями щодо застосування поліцейськими катування…» наразі відсутні. [7]

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 7. Забезпечення дієвості засобів правового захисту для кожної особи, що зазнала неналежного поводження

5) Розроблення та прийняття нормативно-правового акта щодо затвердження механізмів здійснення громадського контролю місцевими громадами за діяльністю підрозділів МВС.

Відповідь, зазначена у звіті МВС, не відповідає назві заходу, зазначеному в Плані дій. Адже йдеться про запровадження громадського контролю силами місцевих громадам, що не є тотожним парламентському контролю, який здійснює Уповноважений ВР з прав людини.^[8]

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначає, що звіти національних правозахисних організацій щодо наявності перешкод у доступі до місць несвободи, як і посилання на відомчі нормативно-правові акти МВС, Національної поліції та Національної гвардії України не наближають нас до мети, сформульованої як: «розроблення та прийняття нормативно-правового акта щодо затвердження механізмів здійснення громадського контролю місцевими громадами за діяльністю підрозділів МВС». Жоден з наведених документів не є тим НПА, який затверджує згаданий механізм громадського контролю, і, спираючись на наведену інформацію, можна зробити висновок, що і розроблення такого НПА не ведеться. Тож констатуємо, що поставлене завдання не виконано.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Розробити та внести зміни до розділу VIII ЗУ «Про Національну поліцію», що визначають форми та механізми громадського контролю за діяльністю підрозділів поліції з метою створення дійсного, а не фіктивного механізму громадського контролю, а також – незалежно від змін до Закону – нормативно-правовий акт щодо деталізованого алгоритму громадського контролю, що може здійснюватися місцевими громадами за діяльністю підрозділів МВС. До розробки зазначеного механізму доцільно залучити новостворену Експертну раду при Голові Національної поліції, а також Управління забезпечення прав людини Національної поліції.

6) Внесення змін до наказу Мін'юсту від 3 липня 2013 р. N 1325/5 "Про затвердження Положення про територіальне (міжрегіональне) воєнізоване формування Державної кримінально-виконавчої служби України" з урахуванням рекомендацій міжнародних та національних інституцій, зокрема щодо позбавлення невластивих поточних функцій, які мають здійснюватися установами виконання покарань, зокрема проведення обшуків житлової та виробничої зон, речей засуджених тощо;

забезпечення правопорядку, дотримання встановленого законом та іншими нормативно-правовими актами порядку виконання і відбування покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах та на прилеглій до них території (крім випадків масових заворушень та/або інших особливих випадків).

У відповіді Мін’юсту зазначено, що ним підготовлено проект Закону України «Про пенітенціарну систему», згідно з яким у складі установ виконання покарань, слідчих ізоляторів замість воєнізованих формувань будуть функціонувати підрозділи безпеки. Проте, до теперішнього часу зазначений проект не оприлюднений для обговорення ані на сайті Мін’юсту, ані на сайті Державної пенітенціарної служби; так само його не знайдено на сайті ВРУ. Відповідно, встановити, які саме повноваження будуть покладені на новостворені підрозділи безпеки неможливо. Однак аналіз наведеної у відповіді інформації дозволяє припустити, що ці підрозділи безпеки будуть виконувати функції, аналогічні тим, які є у нинішніх воєнізованих формувань. Натомість згідно з міжнародними стандартами, перераховані у цьому пункті плану заходи, які зараз виконуються воєнізованими формуваннями, мають здійснюватися установами виконання покарань. Така невідповідність неодноразово призводила до порушень прав людини, в тому числі зафіксованих у рішеннях ЄСПЛ проти України.

Консультаційна місія ЄС зазначає, що зміни до Наказу не підготовлені, не кажучи вже про їх затвердження. Так само, Харківська правозахисна група, яка співвідповідальна за виконання цього пункту Плану, не отримувала жодних сигналів з Мін’юсту про наміри розробки відповідних змін до наказу.

Стан виконання заходу: не виконано.

10) Розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув'язнення" та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо закріплення гарантій надання засудженим та особам, взятим під варту, можливості безоплатно та конфіденційно телефонувати до органів державної влади та державних установ.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

11) Розроблення законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, процесуального законодавства різних галузей судочинства щодо підстав та порядку безпосередньої участі у судовому засіданні осіб, які відбувають покарання та щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням рішення Конституційного Суду України за поданням громадянина Трояна А. П. від 12 квітня 2012 р. N 9-рп/2012, а також практики Європейського суду з прав людини.

Мін’юст ініціював виконання цього пункту Плану. Консультативна місія ЄС розробила попередню версію відповідних змін до законодавства.

Мін’юст виступив із пропозицією змінити можливість безпосередньої участі у судових засіданнях закріпленням можливості участі онлайн. Були підготовлені відповідні пропозиції. Однак такий підхід не було погоджено між співвиконавцями.

Пізніше було прийнято компромісне рішення внести зміни до цього пункту Плану з метою відкладення строку його виконання на 4 квартал 2016 року з тим, щоб розробити зміни до законодавства з урахуванням існуючих напрацювань щодо можливості безпосередньої участі в’язнів у судовому засіданні в окремих категоріях справ.

Стан виконання заходу: не виконано.

12) Розроблення законопроекту про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо механізму ефективної реалізації права ув'язнених та засуджених на правову допомогу відповідно до Закону України "Про правову допомогу", який передбачатиме можливість участі захисника у розгляді питань про застосування дисциплінарних стягнень, погіршення умов тримання та застосування заохочувальних норм (статті 81 і 82 Кримінального кодексу України), а також у підготовці до такого розгляду;

надання можливості конфіденційних Інтернет-побачень засуджених та осіб, взятих під варту, із захисником.

Як повідомив Мін’юст, Координаційним центром з надання правової допомоги розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення реалізації права ув’язнених та засуджених на правову допомогу», який передбачає надання можливості конфіденційних Інтернет-побачень засуджених та осіб, взятих під варту, із захисником і можливість участі захисника у розгляді питань про застосування дисциплінарних стягнень, погіршення умов тримання та застосування заохочувальних норм (статті 81 і 82 Кримінального кодексу України), а також у підготовці до такого розгляду. Повідомляється, що зараз проект опрацьовується структурними підрозділами Координаційного центру. Проте, на сайті Координаційного центру з надання правової допомоги немає ані тексту цього законопроекту, ані жодної згадки про його підготовку. Це викликає обґрунтовані сумніви у виконанні цього заходу.

Також Мін’юст повідомляє, що в ДПтС здійснюється випробування в тестовому режимі сервісу Спеціальної інформаційно-комунікаційної системи (СІКС) ДПтС України, який забезпечує технічну можливість участі захисника у розгляді питань про застосування дисциплінарних стягнень, погіршення умов тримання й застосування заохочувальних норм до ув'язнених та засуджених у дистанційному режимі. Проте, виходячи зі змісту Положення про СІКС, остання призначена лише для листування, ведення телефонних розмов з особами, які знаходяться за межами колоній, користування мережею Інтернет, а також технічного забезпечення придбання продуктів харчування і предметів першої потреби. Крім того, до користування СІКС допускаються тільки ті засуджені, які склали договір та оплатили відповідні послуги. Відповідно, викликає сумнів можливість користування СІКС ув’язненим або засудженим при розгляді питань про застосування до нього дисциплінарних стягнень, погіршення умов тримання та застосування заохочувальних норм, а також участь у розгляді зазначених питань захисників у дистанційному режимі за допомогою СІКС; а особи, які не склали такий договір та не оплатили відповідні послуги, взагалі не зможуть цим скористатись.[9]

Експерти УГСПЛ зазначають, що механізм користування СІКС, а також порядок розгляду та реакції на скарги засуджених мають бути врегульовані на законодавчому рівні.

Зміни про можливість безпосередньої участі захисника під час розгляду питань про застосування дисциплінарних стягнень не потребують виконання, оскільки передбачаються проектом закону «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення)» 2251а від 03.07.2015 (зміни до статті 135 КВК), який прийнято в першому читанні. Що стосується закону «Про попереднє ув’язнення», то схожі зміни мають бути внесені Проектам Закону про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув'язнення» (щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи) (2291а, від 06.07.2015), який прийнято в першому читанні.

Консультативною місією ЄС також було підготовлено проект наказу Мін’юсту “Про внесення змін до порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет». Документ передбачає створення можливостей для реалізації права на захист засуджених та осіб, взятих під варту онлайн, зокрема побачень онлайн. Положення також містить можливість дистанційного ознайомлення із різноманітними документами (наприклад, за допомогою скан-копій), що створює додатковий інструмент для належного забезпечення правової допомоги. Проект змін не було прийнято, але, наскільки нам відомо, він проходить внутрішні процедури погодження в Мін’юсті. 

Водночас не виконана частина пункту, яка стосується безпосередньої участі захисника у розгляді питання про застосування заохочувальних норм.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Аби не виникало сумнівів у виконанні Плану дій, у подальшому було б добре висвітлювати в ЗМІ або розміщувати на відомчих сайтах інформацію про проведення такого роду значущих заходів.

13) Розроблення та внесення змін до правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів та установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби, які передбачатимуть створення можливості подання особами, взятими під варту, та засудженими конфіденційної онлайн-скарги на неналежне поводження чи умови тримання за допомогою Спеціальної інформаційно-комунікаційної системи ДПтС до Національного превентивного механізму, органів вищого рівня ДПтС, органів прокуратури;

виключення можливості втручання сторонніх осіб до процесу подання скарги та внесення відповідних пропозицій щодо бюджетного фінансування зазначених заходів.

Як повідомила ДПтС України, розроблено та проведено тестове випробування сервісу «Скарга», який дозволяє засудженим та особам, взятим під варту, зареєстрованим в СІКС, звернутися до Національного превентивного механізму, органів ДПтС України та прокуратури, надіславши через мережу Інтернет в режимі онлайн скаргу на адресу електронної пошти зазначених державних органів. Проте на сайті самої ДПтС та на сайтах установ виконання покарань відсутні згадки про наявність такого сервісу. Крім того, до користування СІКС допускаються тільки ті засуджені, які склали договір та оплатили відповідні послуги, тобто особи, які не склали такий договір та не оплатили відповідні послуги, взагалі не зможуть цим скористатись.[10]

Інформація з даного приводу у Департаменті НПМ відсутня. Однак у ході моніторингових візитів від засуджених надходить інформація про незадовільну якість послуг з користування глобальною мережею Інтернет.

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначає, що відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання національний превентивний механізм (далі – НПМ) створений з метою здійснення регулярних відвідувань місць, де знаходяться позбавлені волі особи, недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

Крім цього, НПМ уповноважений надавати рекомендації відповідним органам для поліпшення  поводження з позбавленими волі особами та умов їхнього утримання, а також пропозиції та зауваження, що стосуються чинного законодавства або законопроектів.

Тобто, мандат НПМ – це, перш за все, превенція неналежного поводження.

Обов’язок розглядати скарги засуджених, узятих під варту або затриманих осіб, надавати на них відповіді по суті Факультативним протоколом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом на НПМ не покладається. Тому включення національного превентивного механізму до згаданого сервісу «Скарга» як органу, до якого потрібно надсилати скарги на неналежне поводження, вважаємо необґрунтованим і не передбаченим національним і міжнародним законодавством.

Консультативна місія ЄС розпочала консультації щодо розробки проекту відповідного наказу, завершення якої планується у жовтні 2016 року.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 8. Забезпечення відшкодування шкоди та реабілітації жертв злочинів, пов'язаних із катуваннями, жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням чи покаранням, відповідно до міжнародних стандартів

3) Розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, що передбачатиме:

незалежність медичної служби ДПтС на центральному та територіальному рівні, на рівні медичних частин установ виконання покарань та попереднього ув’язнення шляхом усунення підпорядкування медичного персоналу іншому персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, крім Голови ДПтС;

юридичну та фінансову незалежність медичної служби з наданням їй статусу окремої юридичної особи з окремим бюджетом та повноваженнями щодо розпорядження ним.

ГО «СТИХІЯ ЗМІН» у своєму звіті зазначає, що у відкритих джерелах немає інформації щодо розроблення та внесення до розгляду КМУ законопроекту.

Однак постанови КМУ «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» № 348 від 18.05.2016 року  фактично розпочали реформу ДПтС, без внесення змін передбачених Планом дій.[11]

Рекомендації:

Створення відповідного документа, який можливий лише після усвідомлення Мін’юстом бажаного результату реформування ДПтС.

6) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо гарантування права осіб, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, бути звільненим у зв'язку із станом здоров'я в порядку, встановленому для засуджених.

Наведене у звіті Мін’юсту посилання на те, що напрацьовані Міністерством юстиції пропозиції про внесення змін, зокрема до КПК, будуть надіслані до Ради з питань судової реформи для включення їх у комплексний законопроект про внесення змін до процесуальних кодексів, на жаль, не містить будь-якої інформації про те, що ці пропозиції включать зазначені у підпункті права. Відповідно, зробити позитивний висновок про виконання цього підпункту плану неможливо.

Стан виконання заходу: не виконано.

8) Відновлення виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013 - 2017 роки в частині, яка передбачає покращення умов утримання в установах виконання покарань та попереднього ув'язнення;

перегляд строків здійснення заходів щодо покращення умов утримання, що не були виконані у зв'язку з припиненням дії Програми.

За повідомленням Мін’юсту, підготовлений ДПтС проект постанови КМУ «Про відновлення дії постанови КМУ від 29 квітня 2013 р. № 345» відпрацьований структурними підрозділами Міністерства юстиції та надісланий до Міністерства фінансів для висловлення позиції. Оскільки проект зазначеної постанови в загальнодоступних джерелах відсутній, оцінити ступінь виконання зазначеного підпункту Плану дій неможливо.[12]

ГО «СТИХІЯ ЗМІН» зазначають, що захід передбачено Планом дій, але не виконаний.

05.03.2014 Постановою КМУ достроково припинено виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013–2017 рр.

У даний час чинною є концепція державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України від 08.11.2012 р. Зазначена концепція має декларативний характер. Також є чинною Постанова КМУ № 31 від 26 січня 1994 року «Про Програму приведення умов тримання засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а також осіб, що тримаються у слідчих  ізоляторах і лікувально-трудових  профілакторіях, у відповідність з міжнародними стандартами».[13]  

Наказ про відновлення виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013—2017 рр. у загальнодоступних джерелах відсутній.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Розробити єдину сучасну програму реформування Державної кримінально-виконавчої служби, що відповідає вимогам сучасності.[14]

12) Створення окремого розділу на офіційному веб-сайті ДПтС з наданням вільного доступу на сайті ДПтС до всієї інформації (документів, у яких вона міститься) щодо виконання рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню та рішень Європейського суду з прав людини, зокрема подань Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, а також відповідей щодо вжитих ДПтС України та її установами заходів до створення спеціального ресурсу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Відповідь ДПтС України надана не по суті зазначеного підпункту Плану. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений Планом, але не виконаний.[15]

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 11. Визначення засобів захисту від неналежних умов тримання під вартою

2) Розроблення та затвердження нормативно-правового акта з визначенням єдиного порядку фіксації та ізоляції пацієнтів, які перебувають у стані загострення хвороби.

Відповідальним за виконання цього підпункту Плану – МОЗ – інформація не надана. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений планом, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

4) Забезпечення з урахуванням потреб та відповідно до законодавства виробами медичного призначення та технічними засобами реабілітації осіб, які перебувають в місцях обмеження та позбавлення волі, а також у психіатричних та інтернатних закладах.

УМДПЛ у своєму звіті зазначають:

ДПсТ - на забезпечення даних потреб кошти з державного бюджету не виділялись. Медикаментами забезпечують за кошти засуджених;

Мінсоцполітики – відповідь містить посилання на перелік нормативно-правових актів, згідно з якими відбувається забезпечення вказаних осіб з питань, передбачених даним пунктом. Усі наведені нормативно-правові акти датуються 2012 роком і раніше. Відповідно, на виконання даного пункту Мінсоцполітики не вживало заходів.[16]

Хоча строк виконання був у І кварталі 2016 року захід можна вважати невиконаним.

Стан виконання заходу: не виконано.

5) Здійснення обстеження місць попереднього ув'язнення, обмеження та позбавлення волі на предмет їх відповідності державним будівельним нормам в частині доступності для маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату (ДБН В.2.2-17:2006, ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 та ДСТУ Б ISO 21542:2013).

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначає, що в ході моніторингових візитів у 2016 році виявлялися факти відсутності відповідних пристосувань для маломобільних засуджених.

Стан виконання заходу: виконано.

8) Прийняття відомчого нормативно-правового акта щодо регулювання питань використання засобів технічного запису часу прибуття затриманого (чи виклику на допит, дачі пояснення тощо) до правоохоронного органу та час її входу до приміщення, що фіксується не в журналі, а за допомогою електронної системи з тим, щоб особі видавався талон із її прізвищем та часом доступу в приміщення, для уникнення підробки та маніпулювання інформація зберігатиметься у самому терміналі. А також обладнання відділів правоохоронних органів системами та/або переобладнання існуючих систем таким чином, щоб відеоспостереження передбачало централізоване збереження записів.

Відповідальним за виконання цього підпункту Плану дій – МВС – інформація не надана. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений планом, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

9) Врегулювання (шляхом прийняття нормативно-правового акта) механізму реалізації права особи на повідомлення рідних про факт "приводу (затримання)" до правоохоронних органів.

Відповідальним за виконання цього підпункту Плану дій – МВС – інформація не надана. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений планом, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Розробити та прийняти нову Державну цільову програму реформування Державної кримінально-виконавчої служби з урахуванням сучасних реалій.

2. З урахуванням передачі повноважень ДПтС Міністерству юстиції рекомендується переглянути положення доручення Мін’юсту від 11 серпня 2014 року № 6.2–20/2369 щодо наповнення та вдосконалення електронного реєстру осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях, слідчих ізоляторах (установах виконання покарань), виховних колоніях на відповідність сучасній підпорядкованості.

3. Національній поліції, Мін’юсту (з урахуванням передачі повноважень ДПтС) спільно із МОЗ, Мінсоцполітики провести обстеження осіб з інвалідністю, які відбувають покарання в установах виконання покарань щодо відповідності рекомендованих засобів медичного призначення та засобів реабілітації потребам таких осіб.

Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

Планом дій передбачено:

Пункт 12. Приведення у відповідність із міжнародними стандартами процедури затримання і тримання під вартою, припинення практики незареєстрованих затримань

3) Внесення зміни до Кримінально-процесуального кодексу (стаття 107) та законів про правоохоронні органи для забезпечення обов’язкового відеозапису допитів та оснащення місць перебування затриманих осіб у відділах правоохоронних органів пристроями відеозапису з метою запобігання застосуванню катувань та жорстокому поводженню.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 14. Унеможливлення безпідставного та неналежним чином оформленого затримання, тримання особи під вартою без рішення суду

1) Розроблення законопроекту про  внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань кримінально-правових наслідків фактичного ув’язнення раніше засуджених осіб на тимчасово окупованих територіях, а також осіб, які звільняються з цих установ. Забезпечення гарантій передбачуваності та юридичної узгодженості щодо зазначених осіб.

Проект підготовлено, обговорено, але поки що не зареєстровано у ВРУ.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 15. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

1) Розроблення та впровадження в діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ методичних рекомендацій щодо попередження, запобігання злочинам, учиненим на грунті нетерпимості, та особливостей їх розслідування.

Стан виконання заходу: виконано.

2) Організація за сприяння Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні семінарів із слідчими, які спеціалізуються на розслідуванні злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми.

У своєму звіті Представництво МОМ в Україні повідомляють, що протягом  січня, лютого та липня  2016 року проведено 6 практичних семінарів  за участю  представників правоохоронних органів з дев’яти областей України, які межують  із зоною проведення АТО.

Протягом травня-червня 2016 року проведено 5-тижневе навчання в дистанційному форматі (без відриву від виконання професійних обов’язків) для оперативних працівників, слідчих, прокурорів та представників Державної прикордонної служби України. Всього 105 учасників. 

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

 

Забезпечення права на справедливий суд

Планом дій передбачено:

Пункт 17. Забезпечення права на захист

1) Розроблення законопроекту щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою чіткого визначення моменту, коли особі, яка не є підозрюваною, обвинуваченою, під час допиту як свідка повинне бути забезпечено право на захист, а також вивчення питання щодо необхідності внесення комплексних змін до зазначеного Кодексу щодо забезпечення права на правову допомогу таким свідкам з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;

розроблення законопроекту про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за порушення права на захист.

За результатами опрацювання інформаційного запиту експерта щодо виконання п.п. 1 п. 17 Плану дій Мін’юст листом (вих. № 4161/11/42-16 від 31.05.2016 р.) повідомило наступне, що п.п. 3. п. 17 Плану дій Мін’юст визначено завдання у І кварталі 2017 року подати на розгляд КМУ законопроекти про внесення змін до КПК України з метою чіткого визначення моменту, коли особі, яка не є підозрюваною, обвинуваченою, під час допиту як свідка має бути забезпечено право на захист, а також вивчення питання щодо необхідності внесення комплексних змін до зазначеного Кодексу щодо забезпечення права на правову допомогу таким свідкам з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та про внесення змін до КК України щодо посилення кримінальної відповідальності за порушення права на захист.

Мін’юст запевняє, що з огляду на вищезазначений термін для виконання цього завдання, а також на значний обсяг завдань, покладених Планом дій на нього, робота над вказаним завданням буде організована в строки, передбачені Планом дій.

Крім того, Департамент юридичного забезпечення МВС листом (вих. № 12/1-462зі від 15.06.2016 р.) вжив заходів щодо фінансування із Державного бюджету України розроблення законопроекту щодо внесення змін до КПК України щодо забезпечення права на правову допомогу свідкам з урахуванням практики ЄСПЛ, а також щодо законопроекту про внесення змін до КК України щодо посилення кримінальної відповідальності за порушення права на захист (п.п. 1 п. 17 Плану дій), крім того, повідомив, що за наявною інформацією розроблення законопроектів не потребує додаткових видатків із Державного бюджету України; ця робота проводиться в межах видатків, встановлених у Державному бюджеті України для відповідного державного органу.[17]

Рекомендації:

1. Проведення широкої наради з виконавцем і зацікавленими інституціями (МВС, ГПУ, СБУ, НАБУ, наукові кола,  громадянське суспільство) щодо спільного вироблення позиції з даного питання та створення спільної робочої групи для розроблення відповідного законопроекту й вирішення питання щодо забезпечення фінансування реалізації даного підпункту.

2) Розроблення законопроекту щодо запровадження розслідування злочинів невеликої тяжкості у формі дізнання.

За результатами опрацювання інформаційного запиту експерта щодо виконання п.п. 2 п. 17 Плану дій Управління забезпечення прав людини Національної поліції України листом (вих. № 254/37/01-2016 від 16.06.2016 р.) повідомило наступне.

На виконання п.п. 2 п. 17 Плану дій Головним слідчим управлінням Національної поліції України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку  проведення досудового розслідування злочинів у формі дізнання», який  надіслано для опрацювання (отримання можливих рекомендацій стосовно вдосконалення його окремих положень) до Консультативної місії Європейського Союзу.

Листом (вих. № 24/3-357зі 29.07.2016 р.) Головне слідче управління Національної поліції України повідомило, що виконання даного підпункту також передбачено розділом VI (Реформа системи органів правопорядку) Програми діяльності КМУ^[18] щодо реформування системи дільничних інспекторів та надання їм повноважень із розслідування дрібних злочинів.

Необхідно відзначити, що знайти даний законопроект (щодо запровадження розслідування злочинів невеликої тяжкості у формі дізнання) видалось неможливим. Вказаним вище листом Головне слідче управління Національної поліції України повідомило: враховуючи, що нормотворчий процес триває; надати копію законопроекту на даний час також не представляється можливим. За результатами опрацювання рекомендацій Консультативної місії Європейського Союзу планується подальше його погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та внесення на розгляд КМУ.

Водночас, Національна поліція України проінформувала, що фахівці головного слідчого управління брали участь у розробленні проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку проведення досудового розслідування у формі дізнання»^[19], унесеного народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В., Тетеруком А.А., Княжицьким М.Л. та зареєстрованого у  Верховній Раді України 03 грудня 2014 року за № 1221.

Крім того, Департамент юридичного забезпечення МВС листом (вих. № 12/1-462зі від 15.06.2016 р.) про фінансування із Державного бюджету України розроблення законопроекту щодо запровадження розслідування злочинів невеликої тяжкості у формі дізнання (пп. 2 п. 17 Плану дій) повідомив, що за наявною інформацією розроблення законопроектів не потребує додаткових видатків із Державного бюджету України; ця робота проводиться в межах видатків, встановлених у Державному бюджеті України для відповідного державного органу.

У свою чергу Мін’юст листом (вих. № 4161/11/42-16 від 31.05.2016 р.) про виконання даного підпункту Плану дій повідомило, що відповідальним за виконання завдання стосовно внесення на розгляд КМУ законопроекту щодо запровадження розслідування злочинів невеликої тяжкості у формі дізнання є МВС. Що фактично самоусунулось від виконання даного підпункту.[20]

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 18. Деполітизація та приведення у відповідність із міжнародними стандартами процесів формування суддівського корпусу та притягнення суддів до відповідальності

1) Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині розмежування оцінювання у кандидатів рівня знань та особистих морально-психологічних якостей. Виключення із положення Закону вимоги щодо 75-відсоткового прохідного порогу під час психологічного тестування, оскільки такий підхід неприйнятний для виявлення морально-етичних якостей особи.

У зв’язку з прийняттям нової редакції ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який набуде чинності з 30.09.2016, основний виконавець – Мін’юст – вважає недоцільним сьогодні вносити зміни до цього закону.[21]

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 21. Усунення недоліків процесуального законодавства та забезпечення здійснення ефективного судочинства у розумні строки, послідовної судової практики

1) Розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” щодо забезпечення особі відшкодування шкоди за надмірну тривалість провадження, стороною у якому вона є.

Граничний строк виконання заходу – II квартал 2017 р., тому наразі пріоритет у виконанні надається заходам, запланованим на 2016 р. Однак отримана інформація дозволяє стверджувати, що первинну основу для конструювання аналізованого механізму складатимуть наявні на даний час напрацювання з цього питання за попередні 5-7 років (існуючі законопроекти, міжнародні документи тощо). [22]

Рекомендації:

1. Уникати механічного запозичення концепції розглядуваного механізму, виходячи з тих його моделей, котрі було запроваджено в ряді зарубіжних держав (Польщі, Чехії, Греції, РФ  та .ін.).

2. Поряд із запровадженням компенсаторного засобу захисту права особи на провадження у справі протягом розумного строку слід установити оптимальні, пропорційні, передбачувані строки для здійснення процесуальних дій у різних видах судочинства (як варіант, за прикладом США шляхом встановлення часових стандартів у вирішенні справ різних категорій), забезпечивши превенцію потенційних порушень і задоволення основного інтересу особи – прискорення провадження у справі. [23]

Пункт 22. Функціонування ефективної системи виконавчого провадження, виконання у розумні строки судових рішень і рішень інших органів, зокрема завдяки запровадженню інституту приватних виконавців

1) Після прийняття Законів України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (реєстраційний номер 2506а), “Про виконавче провадження” (реєстраційний номер 2507а) та “Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців)” (реєстраційний номер 2508а), які перебувають на розгляді у Верховній Раді України та передбачають запровадження змішаної системи примусового виконання рішень державними та приватними виконавцями і удосконалення процедури виконавчого провадження, розроблення підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію прийнятих Законів, щодо діяльності державних та приватних виконавців та організації процедури виконавчого провадження.

Своєчасно – І кварталі 2016 року – цей підпункт виконаний не був (виконавець – Мін’юст). У звіті за ІІ квартал 2016 року інформація про його виконання взагалі відсутня, що може свідчити про те, що за цей період також ситуація не змінилася.

Стан виконання заходу: не виконано.

4) Розроблення законопроекту про внесення змін до Законів України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з метою запровадження додаткових механізмів (способів) виконання судових рішень, які можуть бути застосовані виключно за згодою (ініціативою) стягувача.

За повідомленням Мін’юсту, Секретаріатом Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ розроблено проекти відповідних Законів України.[24] Проте оцінити, чи запроваджуються ними додаткові механізми (способи) виконання судових рішень, які можуть бути застосовані виключно за згодою (ініціативою) стягувача, під час моніторингу виявилося неможливим, оскільки ані на сайті Мін’юсту, ані в інших доступних джерелах знайти тексти цих законопроектів не вдалося.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Оприлюднити відповідні законопроекти для того, аби у їх обговоренні могли взяти участь інші зацікавлені сторони.

7) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо посилення інституційної спроможності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з питань реагування на порушення прав людини, виявлені Європейським судом з прав людини у справах з усталеною негативною практикою.

Інформації про виконання зазначеного підпункту не надійшло. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений планом, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 25. Розширення можливості надання первинної та вторинної безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах

1) Внесення змін до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" в частині розширення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

розширення переліку категорій осіб, що мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги за рахунок осіб, які претендують на отримання статусу учасника антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб;

надання права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги особам, середньомісячний сукупний дохід яких не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

передбачення права на отримання всіх видів правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги для учасників бойових дій, у тому числі учасників антитерористичної операції;

надання права недієздатним особам на безоплатну вторинну та первинну правову допомогу;

передбачення права на безоплатну правову допомогу в судових процесах для осіб з інвалідністю, осіб з психічними розладами.

За повідомленням Мін’юсту, на сьогодні Координаційний центр з надання правової допомоги розробляє проект Закону України стосовно внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання. [25]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Залучити до виконання цього заходу Міністерство з питань окупованих територій та ВПО (МінТОТтаВПО).

Пункт 26. Забезпечення якісної і доступної правової допомоги через адвокатуру та ефективну систему безоплатної правової допомоги

1) Удосконалення механізму моніторингу дотримання стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги:

затверджено наказ Координаційного центру з надання правової допомоги “Питання організації моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги”.

Стан виконання заходу: виконано.

3) Створення та розміщення міжрегіональних ресурсно-тренінгових центрів правової допомоги у мм. Дніпропетровську, Львові, Києві, Одесі, Харкові.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 28. Забезпечення відповідно до європейських стандартів доступу до правосуддя дітей, людей з інвалідністю, повнолітніх недієздатних осіб та осіб з обмеженою дієздатністю

2) Проведення аналізу законодавства щодо наявності відповідних прогалин і проблем, зокрема пов'язаних з доступом до судового та адміністративного провадження людей з інвалідністю внаслідок ураження органів зору, слуху та опорно-рухового апарату, розумової відсталості, психічних розладів, і подання на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо покращення відповідної ситуації.

На сьогодні такий аналіз не проведений. Мінсоцполітики повідомило про розроблення проекту розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів з виконання заключних зауважень, наданих Комітетом ООН з прав інвалідів до першої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про права інвалідів на період до 2020 року», який на сьогодні знаходиться на погодженні в заінтересованих органів. У ньому передбачається затвердити План заходів з виконання заключних зауважень, наданих Комітетом ООН з прав інвалідів до першої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про права інвалідів, на період до 2020 року, які не знайшли свого відображення в Плані заходів. Одним із пунктів цього Плану є: «Забезпечувати рівноправний доступ до судових та адміністративних проваджень особам з інвалідністю». Це дозволить вжити заходів щодо забезпечення судами інформаційної доступності для осіб з інвалідністю (ознайомлення осіб з інвалідністю з інформацією про роботу суду, графіком розгляду судових справ, дублювання судової інформації рельєфно-крапковим шрифтом Брайля на відповідній табличці тощо).[26]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

3) Запровадження навчальних програм та курсів з підготовки та підвищення кваліфікації суддів, працівників апаратів судів, прокурорів, працівників правоохоронних органів та органів пенітенціарної системи з питань прав та інтересів людей з інвалідністю, у тому числі змісту Конвенції про права інвалідів.

Термін виконання цього заходу – І квартал 2016 року. Основним виконавцем – МОН – захід виконаний не був. У звіті за ІІ квартал 2016 року інформація щодо цього заходу взагалі відсутня, що може свідчити про те, що зроблено нічого не було.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Мін’юсту:

1.1. Забезпечити аналіз змісту законопроектів, що знаходяться на розгляді у ВРУ, на їх відповідність очікуваним результатам відповідного стратегічного напрямку, готувати та відстоювати правову позицію, забезпечувати належний супровід законопроектів.

2. Академії прокуратури України оприлюднити навчальні курси та програми із питань прав і свобод людей з інвалідністю та змісту Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.

3. МОН активізувати співпрацю з освітніми інституціями системи правосуддя та кримінальної юстиції щодо запровадження навчального курсу «Інвалідність та суспільство».

Забезпечення права на приватність

Планом дій передбачено:

Пункт 29. Створення дієвого інституційного механізму контролю за додержанням права на приватність

2) Запровадження системного навчання осіб, відповідальних за організацію захисту персональних даних та інших осіб, що здійснюють обробку персональних даних.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

3) Розрахунок обсягу потреби в коштах, необхідних для посилення спроможності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як незалежного інституту з нагляду за дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних, та внесення відповідних законодавчих пропозицій щодо бюджетного фінансування зазначеного обсягу потреби в коштах.

Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини було направлено на погодження лист до Міністерства фінансів України.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 30. Впровадження ефективної системи незалежного контролю за діяльністю правоохоронних органів у частині додержання права на приватність

1) Передбачення щорічного опублікування знеособлених звітів щодо кількості проведених негласних слідчих дій, які обмежують право на приватність, та використання їх результатів у розслідуванні відповідних злочинів і судових рішень.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 32. Забезпечення права на приватність осіб, які перебувають у місцях примусового тримання за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, зокрема під час надання психіатричної допомоги у примусовому порядку

2) Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо використання технічних засобів нагляду і контролю в місцях перебування засуджених та осіб, узятих під варту, із забезпеченням належних гарантій від необґрунтованих обмежень права на приватність з урахуванням пропозицій, які надійшли під час громадського обговорення проекту наказу Мін’юсту “Про затвердження нормативно-правових актів з питань використання технічних засобів нагляду і контролю в місцях перебування засуджених та осіб, узятих під варту”.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

5) Розроблення законопроекту про внесення зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України з метою збільшення частоти побачень засуджених до не менш як одного разу на тиждень незалежно від виду та рівня безпеки кримінально-виконавчої установи, проведення оцінки фінансових витрат, необхідних для імплементації таких змін, з метою включення до фінансово-економічного обґрунтування проекту.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості

Планом дій передбачено:

Пункт 38. Здійснення заходів щодо забезпечення надання інформації особам з інвалідністю у максимально доступній для них формі

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” та “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” щодо визначення в обсязі добового телевізійного мовлення частки програм, доступних для сприйняття особами з порушенням слуху, та врахування під час проведення серед телерадіоорганізацій конкурсу на отримання ліцензії на мовлення, намірів телерадіоорганізацій щодо здійснення субтитрування або сурдоперекладу телевізійної продукції.

Згідно з інформацією, поданою БО БФ «Ліга Чарівників» у грудні 2015 року Держкомтелерадіо на своєму сайті оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху» та почав процедуру погодження з іншими зацікавленими особами.

МІП розглянуло лист Держкомтелерадіо від 03.12.2015 № 4833/23/11 стосовно проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху» та листом від 01.02.2016 № 01-02/02 надало свої зауваження до проекту.[27]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

2) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" щодо визначення необхідності здійснення субтитрування або сурдоперекладу відео- та кінопродукції з урахуванням потреб осіб з порушенням слуху.

Складається враження, що відповідальні за виконання заходу лише приступили до опрацювання питання необхідності субтитрування/перекладу кінопродукції на жестову мову. Це підтверджує зведений звіт Мін’юсту, із якого видно, що Державне агентство з питань кіно запропонувало Держкомтелерадіо провести відповідну нараду із зацікавленими сторонами, у тому числі з організаціями людей з інвалідністю.^[28] Водночас, відсутня інформація про безпосереднє вивчення Державним агентством кіно міжнародного досвіду в цій сфері.

Запропоноване агентством об’єднання обговорюваного питання із пунктом 37.4 Плану дій (щодо запровадження аудіокоментування кінопродукції) має некоректний вигляд, оскільки термін виконання вищезазначеного пункту збігає у 2017 році. Як наслідок, подібне об’єднання призводить до суттєвого порушення термінів виконання заходу із підготовки проекту закону стосовно субтитрування/перекладу на жестову мову продукції кіно.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Державному агентству з питань кіно, Державному комітету телебачення та радіомовлення опрацювати міжнародний досвід забезпечення субтитрування/перекладу на жестову мову відео- та кінопродукції, передбачену Законом України «Про кінематографію».

2. Залучити до обговорення необхідності субтитрування та перекладу на жестову мову кінопродукції організації, що здійснюють трансляцію кінофільмів, їх дистрибуцію в Україні.

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо визначення необхідності здійснення субтитрування або сурдоперекладу відеореклами як на телебаченні, так і в Інтернеті з урахуванням потреб осіб з порушенням слуху.^[29]

Зміни до Закону України «Про рекламу» вноситимуться законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху», подання якого передбачено пунктом 38.1 у першому кварталі. На жаль, немає підстав говорити про виконання пункту Плану дій, оскільки законопроект перебуває на погодженні міністерств. Із зведеного звіту Мін’юсту випливає, що Міністерство інформаційної політики 1 лютого погодило проект закону із зауваженнями.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Держкомтелерадіо забезпечити обговорення поданих міністерствами зауважень до законопроекту із зацікавленими сторонами, в тому числі із організаціями, що працюють в інтересах людей з інвалідністю.

Пункт 38.6. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження Порядку забезпечення телерадіоорганізаціями субтитрування або перекладу на жестову мову телепродукту, пункт зазнає змін згідно із запропонованою зміною редакції пункту, індикатора досягнення та терміну виконання, подану в проекті відповідного розпорядження КМУ. Разом з тим, у 8 пункті проекту розпорядження слід зазначити, що зміни вносяться до підпункту 6 пункту 38.

Проект постанови КМУ щодо затвердження Порядку забезпечення телерадіоорганізаціями субтитрування або перекладу на жестову мову телепродукту буде розроблено та подано на розгляд Уряду після прийняття ВРУ відповідного Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху».

Стан виконання заходу: не виконано.

Забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань

Планом дій передбачено:

39. Унеможливлення безпідставного та непропорційного обмеження права на мирні зібрання

1) Розроблення законопроекту про правові гарантії та механізми реалізації свободи мирних зібрань, з передбаченням, зокрема, спонтанних мирних зібрань, контрзібрань, розроблення методичних рекомендацій щодо проведення медіаційних процедур, а також внесення змін до інших законодавчих актів з метою забезпечення гарантій реалізації свободи мирних зібрань

7 грудня 2015 року групою народних депутатів України, включаючи Голову Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про гарантії свободи мирних зібрань» (№ 3587). Проект врегульовує питання організації та проведення мирних зібрань, включаючи спонтанні та контрзібрання, передбачає 48-годдинний строк повідомлення органів влади про проведення зібрання та проведення переговорів.

11 грудня 2015 року у ВРУ зареєстровано альтернативний законопроект (3587-1), який не передбачає обов’язкового повідомлення органів влади про зібрання.

На початку липня 2016 року обидва законопроекти направлено до Венеційської комісії для надання висновку. ^[30]

Стан виконання заходу: виконано частково.

Рекомендації:

1. Зважаючи на направлення законопроектів до Венеційської комісії, необхідно забезпечити:

- співпрацю національних органів влади з комісією;

- швидке опрацювання висновку після його надходження;

- врахування наданих зауважень та пропозицій.

2. Забезпечити якнайшвидше прийняття Верховною Радою України законопроекту в першому читанні. Це уможливить початок роботи над доопрацюванням положень проекту, можливого об’єднання положень двох законопроектів, а також урахувати висновки Венеційської комісії.

3. Внести зміни до термінів виконання підпункту 2 пункту 39 Плану дій: враховуючи активізацію законодавчого процесу, Український незалежний центр політичних досліджень вважає за необхідне розпочати роботу над напрацюванням концепції та, можливо, конкретних положень медіаційних процедур, аби забезпечити їхнє вчасне ухвалення після прийняття закону.[31]

Пункт 41. Заборона втручання держави у статутну діяльність громадських об'єднань, мінімізація втручання держави у створення, діяльність та припинення громадських об'єднань через реєстраційні процедури

1) Розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" з передбаченням можливості подання документів через Інтернет, а також спрощення процедур реєстрації та ліквідації об'єднань громадян^[32].

Із зведеного звіту Мін’юсту вбачається, що 26 листопада 2015 року ВРУ прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України № 835-VIII «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), яким уніфіковано процедуру державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, та внесено зокрема відповідні зміни до Закону України «Про громадські об’єднання».

Законом запроваджено можливість подання електронних документів для проведення всіх реєстраційних дій у сфері реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зменшено кількість документів, що подаються для державної реєстрації (у тому числі за рахунок їх отримання в електронній формі від державних органів), передбачено скасування паперових виписок та отримання їх в електронному вигляді, удосконалено надання електронних адміністративних послуг у сфері реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань шляхом створення Порталу електронних сервісів.^[33]

У межах реформи децентралізації влади 11 лютого 2016 р. КМУ була прийнята Постанова № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги», в результаті якої повноваження з реєстрації громадських об’єднань передані головним територіальним управлінням юстиції. Такі зміни, вважаємо, не відповідають змісту Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», що схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 року №5, якою передбачено відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності й фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

На сьогодні, незважаючи на положення  Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (п. 1 Розділу III), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5, реєстрація громадських об’єднань із залученням місцевих органів – Центрів надання адміністративних послуг, є неможливою. А тому можна говорити про погіршення умов реалізації конституційного права громадян на свободу об’єднання (ст. 36 Конституції України).

Для вирішення відповідної проблеми Наказом Міністра юстиції України від 17.06.2016 року було створено Робочу групу з питань підготовки пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в частині державної реєстрації громадських формувань.

Крім того, 17.06.2016 року Міністр юстиції України – Павло Петренко видав Наказ № 1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань», згідно з яким з 17 липня 2016 року має бути забезпечено прийняття та видача документів під час державної реєстрації громадських формувань місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги як фронт-офісами.

На сьогодні, враховуючи підняття рівня активності Мін’юсту у вирішенні питань створення ефективної сфери реєстрації громадських об’єднань, Український незалежний центр політичних досліджень позитивно оцінює рівень виконання Плану дій  з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року в рамках виконання пункту Плану: «Заборона втручання держави у статутну діяльність громадських об’єднань, мінімізація втручання держави у створення, діяльність та припинення громадських об’єднань через реєстраційні процедури».

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мін’юсту:

1. Організувати взаємодію територіальних органів юстиції та центрів надання адміністративних послуг, проводити семінари, тренінги для співробітників територіальних органів юстиції та центрів надання адміністративних послуг.

2. Налагодити обмін даними сформованих за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань  між центрами надання адміністративних послуг та територіальними органами юстиції.

3. Розробити та затвердити типові інформаційні картки адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Міністерства юстиції України.

4. Забезпечити розроблення й затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, що надаються територіальними органами міністерства юстиції України.

5. Підготувати проект Розпорядження КМУ про внесення змін до Розпорядження КМУ від 16 травня 2014 р. № 523-р, в частині розширення переліку  адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг.

6. Підготувати проект наказу про внесення змін до Наказу Мін’юсту від 09.02.16 № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи».

7.Розробити типові статутні документи, що необхідні для реєстрації громадських об’єднань.

8. Розробити проект ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

43. Удосконалення процедури державної реєстрації релігійних організацій та погодження мирних зібрань релігійного характеру

2) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Прийнято Постанову КМУ «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»  № 440 від 13.07.2016. Разом із тим, у цій постанові не враховано специфіку релігійних організацій, які традиційно мають пільгове оподаткування і претендують на збереження цього особливого статусу.

Стан виконання заходу: виконано.

Рекомендації:

Узгодити пункти Постанови, що стосуються релігійних організацій, із законопроектом, що розробляється Мін’юстом і Міністерством культури України у співпраці з  Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій, щоб уникнути конфлікту з релігійними організаціями. ^[34]

Забезпечення права на участь в управлінні державними справами та у виборах

Планом дій передбачено:

Пункт 44. Забезпечення свободи волевиявлення громадян, прозорість формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування через вибори, стабільності та уніфікованості законодавства України про вибори

1) Надання дозволу зареєстрованим в установленому законом порядку громадським організаціям, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, мати офіційних спостерігачів під час відповідних виборів, реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на відповідних виборах.

Згідно з інформацією Мін’юсту, Центральна виборча комісія в другому кварталі 2016 року здійснила низку організаційно-правових заходів щодо організації підготовки та проведення проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206, позачергових виборів депутатів Коцюбинської селищної ради Київської області 17 липня 2016 року, повторних і проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад та позачергових і повторних виборів сільських, селищних голів, перших виборів депутатів сільських, селищних, міської рад об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міського голів, перших виборів старост сіл, селищ з метою створення належних умов для реалізації громадянами України конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, забезпечення проведення виборів згідно з вимогами Конституції і законів України та з дотриманням європейських стандартів проведення демократичних виборів.

Зокрема, за клопотаннями 21 громадської організації, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, Комісією надано дозвіл 19 таким організаціям мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року та трьом - під час позачергових виборів депутатів Коцюбинської селищної ради Київської області 17 липня 2016 року та перших виборів старост сіл, селищ 17 липня 2016 року. ^[35]

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Пункт45. Створення умов для забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю

1) Вивчення міжнародного досвіду щодо забезпечення права голосу недієздатних громадян (осіб) з урахуванням специфіки інституту недієздатності, подання Кабінетові Міністрів України пропозицій за результатами проведеного аналізу.

Із зведеного звіту Мін’юсту вбачається, що Мінсоцполітики розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю», який було надіслано на опрацювання до центральних органів виконавчої влади та громадських організацій інвалідів.^[36] Разом із тим, посилання на розроблюваний законопроект не відповідає зазначеному пункту Плану дій. Законопроект стосується мінімізації перешкод у доступі до приміщень виборчих комісій, до інформації, але не містить питань, пов’язаних із забезпеченням виборчих прав осіб визнаних недієздатними.

Стан виконання заходу: ризик невиконання.

Рекомендації:

1. Мін’юсту створити експертну групу з питань вивчення міжнародного досвіду забезпечення виборчих прав у контексті інституту недієздатності. До експертної групи залучити Уповноваженого ВРУ з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, правозахисні організації, організації, що працюють в інтересах користувачів психіатричної допомоги та людей з інвалідністю.

2. При вивченні міжнародного досвіду звернути увагу на стандарти Конвенції ООН з прав осіб з інвалідністю, законодавство країн Європи, де особи, що перебувають під опікою, мають права обирати.

 

Забезпечення права на працю та соціальний захист

Планом дій передбачено:

Пункт 49. Створення ефективної системи соціального захисту, яка відповідає можливостям держави

1) Розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів, спрямованих на легалізацію зайнятості та заробітної плати, що дасть змогу збільшити надходження до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, державного та місцевих бюджетів, що сприятиме забезпеченню належного соціального захисту громадян.

1. Розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного управління у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття», яким пропонується закріпити механізми стимулювання зайнятості, що створять передумови для легалізації зайнятості та покращення ситуації на ринку праці.

У ВРУ за № 3734 зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання та легалізації зайнятості домашніх працівників».

За результатами узагальнюючого висновку головного науково-експертного управління апарату ВРУ від 16.03.2016 року та засідання Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від 16.03.2016 прийнято рішення законопроект відхилити.

Водночас пропозиції, висловлені у висновку головного науково-експертного управління апарату ВРУ, враховано у статті 3101 «Особливості трудових відносин домашніх працівників» проекту Трудового кодексу.

2. З 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким зменшено розмір єдиного внеску до 22% для більшості категорій платників та скасовано сплату єдиного внеску працівниками. Закон прийнято для зменшення навантаження на фонд оплати праці для роботодавців та легалізації заробітної плати.

В умовах зниженого майже вдвічі розміру єдиного внеску для забезпечення бездефіцитності системи соціального страхування прийнято постанову КМУ „Про внесення змін у додаток до постанови від 26 листопада 2014 р. № 675”, якою встановлено нові пропорції розподілу єдиного внеску за видами соціального страхування, що дозволило збалансувати бюджети фондів соціального страхування.

На даний час опрацьовується законопроект „Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування” щодо обов’язкової сплати єдиного внеску на соціальне страхування окремими категоріями осіб (членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо ті не є найманими працівниками; фізичними особами – підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і не отримували протягом календарного року прибутку (доходу), – у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць) для забезпечення повноцінної реалізації конституційних прав громадян України на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та додаткове наповнення бюджету Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування. ^[37]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

3) Затвердження плану дій з реалізації Стратегії подолання бідності.

План заходів на 2016-2017 з реалізації Стратегії подолання бідності затверджений Розпорядженням КМУ від 8 серпня 2016 № 573-р.^[38]

Стан виконання заходу: виконано.

7) Щодо виключення обмеження стосовно прийняття до центру соціально-психологічної допомоги осіб, що потребують постійного стороннього догляду і не мають змоги самостійно себе обслуговувати.

Мінсоцполітики повідомляє про недоцільність внесення змін до Типового положення про Центр соціально-психологічної допомоги. Мотивується це дублюванням функцій інших установ: Територіального центру соціального обслуговування, будинку-інтернату для людей похилого віку та інвалідів.^[39] Із позицією Міністерства не можливо погодитись зважаючи на те, що ціллю Центру соціально-психологічної допомоги є надання комплексу послуг для відновлення особи, що постраждала внаслідок стихійного лиха, насилля в сім’ї. Разом із тим, ні будинок інтернат, ні Територіальний центр таких послуг не надають. Соціальні, психологічні послуги зазначених установ спрямовані виключно на підтримку особи через її інвалідність. Як наслідок, людина з інвалідністю, яка постраждала внаслідок стихійного лиха, насилля в сім’ї, - належних послуг не отримає. На чому і наголошувалось у попередньому звіті.

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини коментує, що зазначена інформація обґрунтовує недоцільність розроблення проекту відповідного нормативно-правового акта з тих підстав, що відповідно до законодавства створені інші заклади, які можуть надавати соціальні послуги особам, що потребують постійного стороннього догляду і не мають змоги самостійно себе обслуговувати. Однак виникає питання: чи можливо це робити вже на етапі виконання відповідного пункту Плану.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Мінсоцолітики повернутись до розгляду питання про надання послуг у Центрі соціально-психологічної допомоги особам, що потребують стороннього догляду.

2. Спільно з зацікавленими сторонами, в тому числі організаціями, що працюють в інтересах людей з інвалідністю провести обстеження Центрів соціально-психологічної допомоги на предмет дотримання в них державних будівельних норм. За результатами спостереження сформувати графік відповідних робіт із створення умов для отримання послуг у зазначених центрах людьми з інвалідністю.

Пункт 50. Створення здорових та безпечних умов праці

2) Розроблення нормативно-правового акта щодо посилення державного контролю за додержанням законодавства з питань праці шляхом проведення перевірок підприємств і організацій, в якому передбачається, що критерієм ефективності перевірки є не кількість проведених перевірок, накладених штрафів тощо, а кількість відновлених прав, усунутих порушень, зменшення кількості нещасних випадків на виробництві.

Держпраці розроблено проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Проектом постанови передбачається надання можливості роботодавцеві звернутись до Держпраці для проведення так званого «аудиту» дотримання трудового законодавства.

Зазначене стимулюватиме добросовісного роботодавця до залучення державного інспектора праці як консультанта у питаннях, пов’язаних із забезпеченням додержанням прав громадян у сфері праці та зайнятості населення.

З прийняттям зазначеного проекту постанови планується вирішити питання щодо:

- зменшення регуляторного навантаження на роботодавця щодо здійснення заходів нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення;

- підвищення ефективності державного контролю за дотриманням трудових прав громадян;

- встановлення механізмів, спрямованих на зменшення рівня нелегальної зайнятості в Україні;

- виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами.

На даний час проект постанови у зв’язку із зміною складу КМУ проходить процедуру перепогодження.^[40]

Із поданої інформації є не зрозумілим, чи передбачене проектом постанови КМУ ініціювання роботодавцем «аудиту» є єдиною альтернативою спрямування перевірок та догляду за дотриманням трудових прав? Якщо так, то пропонована альтернатива видається недостатньою. У будь-якому разі, ким би не ініціювалась процедура перевірки дотримання трудових прав, її результатом має стати відновлення прав працівників.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцполітики за участю заінтересованих сторін розглянути альтернативи переорієнтування перевірок дотримання трудових прав на відновлення таких прав.

Пункт 51. Забезпечення захисту трудових прав громадян, у тому числі права громадян на об’єднання у професійні спілки

1) Вивчення питання щодо ратифікації Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 88 про організацію служби зайнятості та Конвенції Міжнародної організації праці № 181 про приватні агентства зайнятості та подання відповідних пропозицій.

Мінсоцполітики вивчено питання щодо ратифікації Україною Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 88 про організацію служби зайнятості та Конвенції МОП № 181 про приватні агентства зайнятості та внесено пропозиції КМУ, що ратифікація зазначених Конвенцій є передчасною (лист на КМУ від 09.06.2016 № 3119/0/10-16/021).^[41] На жаль, із поданої інформації неможливо з’ясувати підстави висновку міністерства. Водночас невідомим залишається, чи обговорювалась позиція Мінсоцполітики із сторонами соціального договору.

Стан виконання заходу: формально захід виконано, однак недостатньо інформації для оцінки відповідності виконання заходу очікуваному результату Стратегії.

2) Вивчення питання щодо ратифікації Україною Розділу III Конвенції Міжнародної організації праці № 173 про захист вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця для подання Президентові України.

Мінсоцполітики, погоджуючись із пріоритетністю прав працюючих збанкрутілого підприємства, зазначає на необхідності законодавчого забезпечення діяльності установи гаранта. Водночас Мінсоцполітики зазначає, що пунктом 8 розпорядження КМУ від 14.05.2015 № 450-р «Про затвердження плану заходів щодо забезпечення виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2015-2019  роки»  терміном завдання щодо підготовки пропозицій щодо ратифікації Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (розділ III «Захист вимог працівників установою-гарантом. Загальні положення») встановлено 2019 рік і пропонується термін виконання зазначеного пункту перенести на 2019 рік.^[42] Цитоване свідчить про невжиття Міністерством дій для виконання заходу.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення чіткої етапності та строків встановлення розміру посадового окладу (ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на законодавчо гарантованому рівні.

На жаль, відсутня інформація, яка б свідчила про виконання заходу. Водночас, у проекті Розпорядження КМУ щодо внесення змін до Плану дій на реалізацію Національної стратегії у сфері прав людини запропоновано змінити редакцію графи «відповідальні за виконання». Сподіваємось, що після зміни відповідальних виконавців, захід буде виконано.

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 52. Посилення соціальної відповідальності бізнесу, створення умов для запровадження соціально-корпоративної відповідальності суб'єктів господарювання

2) Підготовка пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань колективно-договірного регулювання трудових відносин з урахуванням міжнародних норм і стандартів.

Мінсоцполітики повідомляє, що для вдосконалення чинного законодавства з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин працівників і роботодавців, їх представників розроблено проект Закону України «Про колективні договори та колективні угоди».

Законопроект враховує:

- рекомендації експертів Міжнародної організації праці;

- норми Рекомендації щодо колективних договорів № 91 МОП стосовно поширення дії колективної угоди на суб’єктів, які не перебувають у сфері дії сторін цієї угоди;

- норми Директиви Ради 91/533/ЄЕС від 14 жовтня 1991 р. щодо обов’язку роботодавця інформувати своїх працівників про умови, що додаються до контракту чи трудової угоди (встановлено обов’язок роботодавця інформувати працівників про колективний договір та колективні угоди, що на нього поширюються, внесення змін і доповнень до зазначеного колективного договору, угоди), а також норми Директиви Ради 2001/23/ЄС від 12 березня 2001 р. про наближення законів держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у разі зміни власника підприємства, бізнесу чи їх частин (встановлено строк дії умов колективного договору в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи (відокремленого структурного підрозділу юридичної особи), припинення діяльності первинної профспілкової організації).

Законопроект надсилався на погодження міністерствам, іншим органам виконавчої влади, державним колегіальним органам, всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування, соціальним партнерам на національному рівні.

На цей час законопроект опрацьовується трьохсторонньою робочою групою з підготовки узгодженого законопроекту про колективні договори й угоди, створеною рішенням Національної трьохсторонньої соціально-економічної ради.

Законопроект надіслано на погодження міністерствам, іншим органам виконавчої влади, державним колегіальним органам, всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування, соціальним партнерам на національному рівні.[43]

Стан виконання заходу: у стані виконання.  

54. Створення ефективної системи надання соціальних послуг, у тому числі із забезпечення соціального супроводу та підтриманого проживання людей з інвалідністю

2) Запровадження систематичного моніторингу навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та закладів соціального захисту населення, в яких перебувають люди з інвалідністю, на предмет дотримання прав та інтересів зазначеної категорії людей.

Подана інформація свідчить про проведення Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини моніторингу закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, у яких отримують послуги особи з інвалідністю. Проте відсутня інформація щодо здійснення заходів іншими виконавцями. Разом із тим, під час проведення відповідного моніторингу відсутній уніфікований підхід.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Рекомендації:

1. Відповідальним виконавцям спільно із заінтересованими сторонами, в тому числі організаціями, що працюють в інтересах людей з інвалідністю, розробити стандарти моніторингу дотримання прав людей з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які отримують послуги в закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.

5) Забезпечення постійного інформування населення щодо системи надання соціальних послуг, зокрема шляхом розміщення на сайтах, стендах переліку соціальних послуг, суб'єктів, що їх надають, інформаційних карток соціальних послуг (найменування послуги та її зміст, строки, підстави, умови надання та іншої інформації про послуги).

Мінсоцполітики та обласні державні адміністрації повідомляють про широку інформаційну кампанію щодо наявних соціальних послуг, що надаються відповідними установами. Інформування здійснюється через офіційні Інтернет-сайти адміністрацій, ЗМІ, на відповідних стендах безпосередньо в установах та через безпосередні консультації. Водночас, відсутній уніфікований підхід щодо ведення інформування. Крім того, відсутня інформація щодо використання доступних форматів для інформування людей з інвалідністю.

Наведена інформація свідчить про виконання заходів Київським міським та районними територіальними центрами соціального обслуговування населення, а не райдержадміністраціями м. Києва та Департаментом соціального захисту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що мають бути головними виконавцями.

Моніторингом же фахівців Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини виявлено неналежне забезпечення інформування населення м. Києва щодо системи надання соціальних послуг. Так, на Інтернет-сторінках районних в місті Києві державних адміністрацій можна знайти інформацію щодо переліку соціальних послуг та суб'єктів, що їх надають, їх контакти; водночас інформаційні картки соціальних послуг (найменування послуги та її зміст, строки, підстави, умови надання та іншої інформації про послуги), як це передбачено підпунктом 5 пункту 54 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 р. № 1393-р., на сайті відсутні. Не розміщено відповідної інформації і на стендах районних управлінь праці та соціального захисту населення.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

1. Уніфікувати методи та засоби інформування населення про соціальні послуги, що надаються установою або в межах територіальної одиниці.

2. Забезпечити надання інформації про соціальні послуги в доступних форматах для осіб з інвалідністю.

6) Розроблення нормативно-правового акта та запровадження послуги денного догляду та підтриманого проживання, зокрема шляхом створення відділень/груп денного догляду та підтриманого проживання для людей похилого віку та інвалідів.

На жаль, ризики часткового виконання заходу Плану дій, вказані у звіті за перший квартал, зберігаються. Інформація, надана Мінсоцполітики, і далі стосується лише послуги денного догляду, зокрема її нормативного забезпечення та створення відповідних груп. Водночас редакцію найменування заходу пропонується переформулювати на «запровадження послуги денного догляду та підтриманого проживання, зокрема шляхом створення відділень/груп денного догляду й підтриманого проживання для людей похилого віку та інвалідів».

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини також зазначає, що наведена інформація стосується лише роботи з розроблення нормативно-правового акта та запровадження послуги денного догляду та створення відділень/груп денного догляду. Взагалі відсутня будь-яка інформація про відповідну роботу стосовно послуги підтриманого проживання й створення відділень/груп підтриманого проживання для людей похилого віку та інвалідів.

Стан виконання заходу: виконано частково. Не виконаний захід у частині послуги підтриманого проживання.

Рекомендації:

1. Затвердити Державний стандарт соціальної послуги підтриманого проживання людей похилого віку та інвалідів.

2. Запровадити створення груп підтриманого проживання, в тому числі з урахуванням досвіду організацій, що працюють в інтересах людей з інвалідністю.

Створення умов для свободи підприємницької діяльності

Планом дій передбачено:

Пункт 55. Обмеження державного контролю за здійсненням підприємницької діяльності, в тому числі шляхом чіткого законодавчого визначення підстав та порядку такого контролю

1) Розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)”, яким передбачити:

створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі проведені перевірки суб’єктів господарювання;

встановлення обов’язку контролюючих органів щодо розміщення на власних офіційних веб-сайтах нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

встановлення єдиного порядку стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державного нагляду (контролю) за фактами виявлених порушень.

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 56. Обмеження державного контролю за здійсненням підприємницької діяльності, в тому числі шляхом чіткого законодавчого визначення підстав та порядку такого контролю

1) Розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та визначення сфер, що підлягають державному нагляду (контролю)” з метою закріплення на законодавчому рівні вичерпного переліку сфер державного нагляду (контролю), визначення органів, відповідальних за здійснення заходів державного нагляду (контролю).

02 червня 2016 року проект Закону передано на повторне друге читання.

Стан виконання заходу: виконано.

Забезпечення права на охорону здоров’я

Планом дій передбачено:

Пункт 59. Забезпечення гарантованого обсягу медичної допомоги, що надається громадянам на безоплатній основі за рахунок бюджетних коштів

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта про внесення змін до нормативно-правових актів щодо ліцензування та акредитації закладів охорони здоров'я з метою декларування та дотримання відповідними суб'єктами господарювання прав людей з інвалідністю відповідно до державних будівельних норм (ДБН В.2.2-17:2006, ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 та ДСТУ Б ISO 21542:2013).

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Пункт 60. Забезпечення захисту прав пацієнтів

1) Закріплення на законодавчому рівні визначення поняття "підлітки" відповідно до міжнародних стандартів як вікової групи від 10 до 18 років включно.

Термін виконання цього заходу – І квартал 2016 року, основний виконавець – МОЗ. Вчасно захід виконаний не був, інформації щодо його виконання у ІІ кварталі 2016 року не надійшло. Відповідно, можна зробити висновок про те, що захід передбачений Планом дій, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

2) Закріплення на законодавчому рівні 14 років як віку, починаючи з якого дитина має право самостійно приймати рішення щодо власного здоров'я, включно з правом самостійно проходити тестування на ВІЛ/інфекцій, що передаються статевим шляхом, туберкульоз та інші соціально небезпечні захворювання, а також проходити відповідне лікування зазначених інфекцій без згоди батьків.

Інформації про виконання зазначеного підпункту від основного виконавця – МОЗ – не надійшло. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений Планом дій, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Забезпечення лікування антиретровірусними препаратами для всіх дітей, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція.

Згідно з відкритими даними, на кінець 2015 року кількість дітей (віком 0 – 17 років включно), які отримували АРТ, становила 2761 осіб, що складало 4,5% від загальної кількості осіб, які отримували АРТ. Серед дітей віком до 17 років включно схеми АРТ І ряду отримувало 85,5% пацієнтів, ІІ ряду – 13,9%, ІІІ ряду – 0,5% пацієнтів. Усі вони отримували АРТ за рахунок коштів державного бюджету^[44]. Проте зазначимо, що, на жаль, з наявних даних не зрозуміло, чи означає наведена цифра всіх дітей, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція, чи тільки тих, які пройшли лікування.

Стан виконання заходу: виконано.

8) Утворення міжвідомчої робочої групи із залученням міжнародних спеціалістів та фахівців для здійснення моніторингу ситуації, розроблення та підготовки спецкурсу за напрямом "інтерсексуальність", включення даного спецкурсу до програм підвищення кваліфікації;

утворення мультидисциплінарної робочої групи з питань розроблення та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини.

У листі ГО «Інсайт» від 01.08.2016 №1-4/41 заявили про неможливість виконання цього пункту Плану дій.

Пункт 61. Забезпечення доступу до одержання медичної допомоги вразливих верств населення

2) Здійснення обстеження державних і комунальних закладів охорони здоров'я щодо їх відповідності державним будівельним нормам у частині доступності для маломобільних груп населення, у тому числі людей з інвалідністю з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату (ДБН В.2.2-17:2006, ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 та ДСТУ Б ISO 21542:2013);

формування вичерпного переліку необхідних робіт за результатами проведеного обстеження;

розроблення механізму та поквартального плану-графіка здійснення реконструкції та ремонту будівель таких закладів з урахуванням відповідних вимог будівельних норм.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 62. Забезпечення доступу до одержання медичної допомоги особам, яким встановлено діагноз інтерсексуальність

1) Утворення міжвідомчої робочої групи із залученням міжнародних спеціалістів та фахівців для здійснення моніторингу ситуації, розроблення та підготовки спецкурсу за напрямом "інтерсексуальність", включення зазначеного спецкурсу до програм підвищення кваліфікації;

створення мультидисциплінарної робочої групи з питань розроблення та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини

У листі від 01.08.2016 №1-4/41 ГО «Інсайт» заявили про неможливість виконання цього пункту Плану дій.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

МОЗ внести зміни до таких нормативно-правових актів:

1) ЗУ «Про охорону дитинства» встановлює основні засади державної політики щодо охорони дитинства, використовує термін «дитина», під яким розуміються «особи віком до 18 років (повноліття)» (ст.1 Закону). Рекомендується внести зміни до закону та дати чітке визначення поняття «підліток» як особи віком від 10 до 18 років.

2.) ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» – згадується поняття «підліток» (зокрема, Розділ VII, Ст.59; Ст. 60, Ст.65, Ст.66), проте не надається його визначення. Рекомендовано включити визначення поняття «підліток» відповідно до рекомендацій ВООЗ (WHO).

3.) Наказ МОЗ України від 08.02.2013 № 104 «Про затвердження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ» – У Наказі відсутнє поняття «підлітків груп ризику». Рекомендується включити його в перелік груп ризику.

Забезпечення прав дитини

Планом дій передбачено:

Пункт 66. Створення ефективної системи охорони дитинства

3) Передбачення модулів за тематикою: "Забезпечення прав дитини" під час розроблення навчальних програм підготовки фахівців у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, у тому числі вищих навчальних закладів, які входять до системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідь дана не по суті виконання заходу, оскільки мова повинна йти в першу чергу про ВНЗ, які готують фахівців за спеціальністю 074 «Публічне управління та адміністрування».

Стан виконання заходу: не виконано.

8) Створення робочої групи за участю неурядових громадських організацій щодо внесення змін до критеріїв оцінки ефективності діяльності місцевих держадміністрацій шляхом доповнення їх питаннями захисту прав дитини.

Протягом І кварталу 2016 року цей захід виконаний не був. Як повідомило Мінсоцполітики, наказом від 03.04.2015 №376 створена робоча група з питань розробки проекту ЗУ «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації конвенції ООН про права дитини на період до 2021 року» та нормативно-правових актів у сфері захисту прав дитини, на засіданні якої найближчим часом буде розглянуто зазначене питання. Проте в загальному доступі текст зазначеного наказу відсутній, тому оцінити персональний склад робочої групи, які неурядові організації, залучені до роботи в цій групі та її повноваження щодо внесення змін до критеріїв оцінки ефективності діяльності місцевих держадміністрацій, оцінити неможливо.

У ІІ кварталі була надана та сама відповідь.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 67. Створення умов для самовираження та розвитку дитини

1) Вжиття на виконання Закону України "Про приватизацію державного майна" місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування дієвих заходів для повернення незаконно відчужених об'єктів соціальної інфраструктури (дошкільних навчальних закладів, будинків культури тощо);

збільшення частки соціальної інфраструктури у вимогах до забудовників для задоволення соціально культурних потреб територіальної громади з урахуванням кількості дітей.

Інформації щодо вжиття дієвих заходів для повернення незаконно відчужених об'єктів соціальної інфраструктури (дошкільних навчальних закладів, будинків культури тощо) та збільшення у вимогах до забудовників частки соціальної інфраструктури для задоволення соціально культурних потреб територіальної громади з урахуванням кількості дітей не надійшло.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 68. Забезпечення запобігання соціальному сирітству та інституціалізації дітей

6) Розроблення відповідних змін до законодавства у частині уніфікації та приведення у відповідність статусів "дитини, розлученої із сім'єю" та "дитини, позбавленої батьківського піклування", як результат – поширення гарантії соціальної допомоги на дітей-біженців та дітей, які визнані особами, які потребують додаткового захисту.

Як зазначається у відповіді Мінсоцполітики, проект постанови КМУ «Про особливості соціального захисту дітей, розлучених із сім’єю, в Україні» був презентований ще 30.07.2015. Він був доопрацьований з урахуванням пропозицій, висловлених учасниками трьох узгоджувальних зустрічей, які відбулися у вересні, жовтні та грудні 2015 року. [45]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

7) Розроблення відомчого нормативно-правового акта щодо застосування законодавства з питань представництва інтересів дітей без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють.

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 69. Забезпечення врахування кращих інтересів та думки дитини (відповідно до її віку та рівня розвитку) під час прийняття рішень, що стосуються дитини

1) Внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо поняття “забезпечення найкращих інтересів дитини”.

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 70. Створення умов для розвитку і виховання дітей у сім'ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, здійснення реформування інтернатних закладів та проводиться їх поступова ліквідація

1) Запровадження мінімального базового комплексу соціальних послуг для вразливих сімей з дітьми на рівні громад шляхом запровадження посади фахівця із соціальної роботи для виявлення вразливих категорій сімей/осіб та організації надання соціальних послуг.

Стан виконання заходу: виконується в окремих областях.

2) Проведення аналізу причин влаштування дітей до інтернатних установ щодо відповідності найкращим інтересам дитини та розроблено плани трансформації інтернатних закладів, розвитку послуг та реінтеграції дітей в сімейне середовище.

Стан виконання заходу: виконується у окремих областях.

3) Забезпечення співпраці органів виконавчої влади в рамках виконання благодійної програми "Зміни одне життя" у частині створення відеосюжетів за участю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і розміщення аудіо-, відеороликів соціальної реклами з метою забезпечення прав дітей на сімейне виховання.

Стан виконання заходу: виконується в окремих областях.

9) Розроблення відповідних змін до законодавства, якими передбачається можливість призначення законного представника розлученим із сім’єю дітям, яких виявлено не на кордоні з Україною, а також уже на території України.

У звіті Мінсоцполітики лише вказано, що розроблено проект постанови КМУ «Про особливості соціального захисту дітей, розлучених із сім’єю, в Україні», який доопрацьовано та надіслано на погодження до центральних органів виконавчої влади.[46] Проте, оскільки зазначений проект відсутній у загальному доступі, оцінити, чи передбачається ним можливість призначення законного представника розлученим із сім’єю дітям, яких виявлено не на кордоні з Україною, а також уже на території України, неможливо.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

11) Затвердження Національної програми впровадження деінституціалізації на період до 2025 року, що містить чіткі завдання з визначенням строку та необхідних ресурсів для проведення поетапної реформи, спрямованої на відмову від виховання дітей в інституціях та розвиток послуг з підтримки сімей з дітьми на місцях.

Термін виконання цього заходу – IV квартал 2017 р. Згідно з відповіддю Мінсоцполітики, представники їх міністерства увійшли до складу робочої групи з питань реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, утвореної відповідно до розпорядження Президента України від 25.12.2015 № 818, якою опрацьовується питання щодо затвердження Національної програми впровадження деінституціалізації на період до 2025 року.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 71. Упровадження послуг, що базуються на дружньому підході до дитини, насамперед медичних, соціальних, юридичних

3) Розроблення законопроекту щодо внесення змін до статті 64 Основ законодавства України про охорону здоров'я стосовно збільшення віку дитини, з якою мати або інший член сім'ї можуть перебувати під час стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я, з урахуванням психологічного стану дитини.

Основний виконавець – МОЗ – інформації не надав. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений Планом дій, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

5) Сприяння функціонуванню національної дитячої "гарячої лінії".

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Пункт 73. Запровадження та забезпечення функціонування системи послуг раннього втручання з метою створення сприятливих умов життєдіяльності для дітей, які мають порушення розвитку, підтримки сімей, у яких вони виховуються, запобігання відмовам батьків від дітей, які мають порушення розвитку, інвалідизації дитячого населення

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту стосовно впровадження практики надання послуг раннього втручання.

Згідно з відповіддю, МОЗ підготовлений та поданий на розгляд до КМУ проект розпорядження «Деякі питання реалізації пілотних проектів стосовно впровадження практики надання послуг раннього втручання для дітей». [47]

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 77. Зменшення кількості дітей – жертв насильства та всіх форм експлуатації, а також дітей, які перебувають у конфлікті із законом

3) Проведення досліджень щодо сексуального насильства та сексуальної експлуатації стосовно дітей.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Забезпечення права на освіту

Планом дій передбачено:

Пункт 81. Забезпечення відповідності мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів потребам територіальних громад

2) Сприяння відкриттю та розвитку доступних дитячих центрів, експериментально-педагогічних майданчиків, центрів розвитку дітей з особливими потребами.

За інформацією МОН, навчання учнів з порушенням фізичного та/або розумового розвитку в професійно-технічних навчальних закладах переважно здійснюється в загальних групах разом з іншими учнями. Однак, є випадки, коли таке навчання неможливе, тому створюються спеціальні групи, для яких розробляються навчальні плани зі збільшенням терміну навчання, в залежності від складності навчального матеріалу.

Спеціальні групи створюються з урахуванням характеру захворювання учнів, зокрема з ураженням зору, органів слуху, з порушенням розумового розвитку тощо.

МОН започатковано проведення експерименту всеукраїнського рівня на базі Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти» за темою «Технологія забезпечення доступності освітнього простору професійно-технічного навчального закладу для учнів з порушеннями слуху на базі Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти» на 2016-2018 роки» (наказ МОН від 25.05.2016 р. № 565).[48]

З метою забезпечення дошкільною освітою дітей з особливими освітніми потребами в Україні функціонують 4055 груп спеціального призначення, в них отримують корекційну допомогу і дошкільну освіту 65 227 дітей.

Функціонують 1 447 санаторних груп, в яких 33 307 дітей.^[49]

Із поданої інформації вбачається, що діяльність МОН на цьому етапі обмежується лише участю в експерименті із професійно-технічного навчання дітей з інвалідністю.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 83. Упровадження інклюзивного навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту

2) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту" та "Про вищу освіту" щодо впровадження інклюзивного навчання для можливості реалізації особами з особливими освітніми потребами права на освіту.

Термін виконання даного заходу обмежувався І кварталом, але, на жаль, відсутня додаткова інформація, яка б свідчила про досягнутий МОН прогрес у його виконанні.

4) Здійснення обстеження державних і комунальних навчальних закладів на предмет їх відповідності державним будівельним нормам в частині доступності для маломобільних груп населення, у тому числі осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату (ДБН В.2.2-17:2006, ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 та ДСТУ Б ISO 21542:2013);

складення вичерпного переліку необхідних робіт за результатами проведеного обстеження;

розроблення механізму та поквартального плану-графіка здійснення реконструкції та проведення ремонту будівель згаданих закладів з урахуванням відповідних вимог зазначених будівельних норм.

На жаль, подана МОН інформація свідчить про не розуміння на місцевому рівні проблематики заходу, передбаченого Планом дій. Прикладом може слугувати статистика, подана місцевими органами виконавчої влади. Так, у Тернопільській області лише 20% навчальних закладів обладнані пандусами, що відповідають державним будівельним нормам. У м. Києві у 2015-2016 навчальному році безперешкодним доступом до навчальних закладів, а саме пандусами, обладнано 102 навчальних заклади: 44 дошкільних, 54 загальноосвітніх, 4 позашкільних. У 4-х навчальних закладах є ліфт. У навчальних закладах, де навчаються діти з порушеннями зору на маршові сходи нанесені спеціальні контрастні кольорові позначки. У 3-х спеціальних школах-інтернатах, де навчаються діти з порушеннями слуху, встановлені спеціальні світлові дзвінки. У 202 навчальних закладах Херсонської області є «пристосований вхід» (вільний доступ без сходинок), 410 мають пандуси, з них: дитячі садки – 96; загальноосвітні – 281; професійно-технічні – 18; вищі навчальні заклади – 15. Обмеження спостереження лише окремими елементами доступності (пандус, марковані сходи, ліфт) є далеким від розуміння необхідності забезпечення права на освіту особам з інвалідністю.[50]

Стан виконання заходу: виконано частково, але не відповідає очікуваному результату стратегії.

Рекомендації:

МОН спільно із заінтересованими сторонами, в тому числі організаціями людей з інвалідністю, провести роз’яснення положень державних будівельних норм та державних стандартів для посадовців місцевих органів виконавчої влади, що здійснюють обстеження навчальних закладів. 

Підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини

Планом дій передбачено:

Пункт 85. Включення до навчальних програм загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів теми з міжнародних стандартів у сфері прав людини

4) Уведення обов'язкового навчання для військовослужбовців предметам «Основи міжнародного гуманітарного права» та «Основи прав людини».

Термін виконання заходу обмежувався першим кварталом. Через відсутність додаткової інформації актуальною залишається позиція, викладена у звіті за І квартал.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

МОН невідкладно ввести курси із основ гуманітарного права та основ прав людини для військовослужбовців, передбачених пунктом 85.4 Плану дій. Забезпечити підготовку відповідних матеріалів курсу, передбачених пунктом 85.5.

5) Підготовка навчальних матеріалів для предметів «Основи міжнародного гуманітарного права» та «Основи прав людини».

МОН повідомляє, що курси з міжнародного гуманітарного права та основ прав людини викладаються у вищих навчальних закладах. Відповідні елементи програми курсів внесені і до шкільних програм.^[51] Водночас із інформації міністерства не є зрозумілим, яким чином досягатиметься визначений заходом індикатор «пройдено військовослужбовцями навчання з предметів «Основи міжнародного гуманітарного права» та «Основи прав людини». Більше того, цей захід безпосередньо пов’язаний із заходом, передбаченим підпунктом 4 та 6. Серед цільових груп військовослужбовці якраз відсутні. Відкритим залишається питання, яким чином підготовлений курс поширюватиметься на військовослужбовців, в тому числі осіб, що несуть службу на території проведення АТО.

Стан виконання заходу: виконано частково, але  не відповідає очікуваному результату та індикатору досягнення.

Рекомендації:

МОН звернути увагу на індикатор вимірювання заходу та напрацювати курси з «Основ міжнародного гуманітарного права» та «Основ прав людини» для військовослужбовців.

Пункт 87. Запровадження регулярного та системного проведення інформаційно-просвітницької роботи в суспільстві, у тому числі з використанням альтернативних засобів спілкування та спрощеної мови, для поширення знань про права і свободи людини

1) Організація висвітлення в теле- та радіопередачах питань про права і свободи людини.

За інформацією Мін’юсту протягом II кварталу 2016 року працівниками територіальних органів юстиції здійснено близько 6 тисяч виступів у засобах масової інформації, у тому числі з питань роз'яснення прав людини - 1 920, захисту прав дітей - 520.^[52] Однак, актуальним залишається питання системності інформування.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Рекомендації:

Органам виконавчої влади оприлюднити заплановані заходи із систематичного інформування суспільства з питань прав і свобод людини, в тому числі із використанням альтернативних форм подання інформації.

2) Розроблення та поширення методичних посібників у сфері прав людини, забезпечення розміщення електронних версій зазначених посібників на власних веб-сайтах.

Мін’юст подає інформацію про різноманітні буклети, посібники та методичні рекомендації, які публікуються, в тому числі на Інтернет-сайтах. Таку ж інформацію надають ДПтС та низка обласних державних адміністрацій.^[53] Однак, зазначеним методичним розробкам бракує системності. Так, ДПтС повідомляє про розміщення в Інтернет-просторі нормативно-правових актів, обласні адміністрації – про буклети для випускників шкіл.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Розробити уніфіковані посібники для різних цільових груп та розповсюдити їх, у тому числі в мережі Інтернет.

3) Організація проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом про права і свободи людини.

Подана Мін’юстом інформація свідчить про те, що до заходів, визначених підпунктом, зараховуються всі публічні заходи центрального та територіальних управлінь апаратів міністерства. Окрім визначеної тематики заходу, стосуються вони і питання реформування органів юстиції та особливостей діяльності нотаріусів. Проводяться публічні заходи, у тому числі у вищих навчальних закладах, бібліотеках та інших культурно-просвітних установах.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

5) Надання первинної правової допомоги громадянам у питаннях, що стосуються прав і свобод людини, громадськими приймальнями з надання первинної правової допомоги, що створені при органах юстиції.

У II кварталі 2016 року працівниками органів юстиції надано понад 215 тисяч консультацій, у тому числі з питань, що стосуються прав і свобод людини.^[54]

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

8) Здійснення кампаній щодо підвищення обізнаності та поваги до прав людини та терпимості до різноманіття.

За інформацією Міністерства культури України, у закладах культури сфери управління міністерства, в клубних та  бібліотечних закладах протягом ІІ кварталу 2016 року  проходили семінари, виставки, тренінги, інтерактивні уроки, навчання з юридичної обізнаності тощо.^[55] Разом із тим, відсутня інформація про планування кампанії поваги до різноманіття, календарного плану-графіка її проведення.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

9) Проведення тренінгів для соціальних та медичних працівників щодо правильного поводження із справами  щодо насильства в сім'ї та кампаній з підвищення обізнаності та інформування представників громадськості.

Відповідно до Меморандуму про співробітництво між Мінсоцполітики України та Міжнародним благодійним фондом «Українська фундація громадського здоров’я» проведено 44 тренінги для 800 надавачів послуг із державних інституцій і громадських організацій (соціальних працівників, міліції, медиків) у 11 регіонах України та підвищено рівень знань спеціалістів до компетенції яких належить реалізація державної політики з питань попередження насильства в сім'ї.^[56] Залишається відкритим питання охоплення фахівців із визначеної заходом тематики у решти регіонах.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Рекомендації:

Поширити проведені тренінги на фахівців та службовців у всіх областях країни.

Протидія гендерному насильству, торгівлі людьми та рабству

Планом дій передбачено:

88. Створення умов, необхідних для запобігання та протидії усім формам гендерного насильства та торгівлі людьми

1) Затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.

Програму затверджено постановою КМУ від 24.02.2016 № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року».

Стан виконання заходу: виконано.

5) Забезпечення провадження діяльності міжвідомчої координаційної ради (робочої групи) з питань протидії торгівлі людьми і регіональних координаційних рад з питань протидії торгівлі людьми.

За інформацією Мінсоцполітики, проведено 1 засідання Міжвідомчої координаційної ради та 5 засідань Міжвідомчої робочої групи з питань удосконалення нормативно-правової бази. Із тієї ж інформації Мінсоцполітики вбачаються, що регіональні координаційні ради якщо і створені, то поєднують питання домашнього насилля, жінок, материнства і дитинства та протидії торгівлі людьми. Можуть бути сформовані як робочі групи, так і координаційні ради. Разом із тим, подана інформація стосується лише Вінницької, Запорізької, Київської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької областей та міста Києва.^[57] Тому важко проаналізувати ситуацію із функціонуванням відповідних координаційних рад у розрізі областей.

Не зовсім коректно викладено інформацію, а саме: «На другому засіданні ради за участю представників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, що відбулося в квітні, розглянуто питання про інституційну спроможність органів виконавчої влади реалізовувати державну політику, у тому числі протидії гендерному насильству та торгівлі людьми, а також модернізації діяльності міжвідомчої ради».

Варто уточнити, що 6-7 квітня 2016 року в м. Херсоні Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради Украйни з прав людини спільно з Представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні проведено навчальний семінар “Інтеграція гендерного підходу в роботу консультативно-дорадчих органів з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми”. Основне завдання семінару – підвищення спроможності місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема розширення знань про інструменти дієвої реалізації гендерної політики.

При цьому велику увагу під час семінару приділено детальному обговоренню можливостей та проблемних питань у діяльності Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності та протидії торгівлі людьми Херсонської обласної державної адміністрації.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

6) Продовження проведення інформаційних кампаній серед населення (з особливою увагою на внутрішньо переміщених осіб) щодо можливих ризиків потрапляння в ситуації насильства, торгівлі людьми та можливостей отримання комплексної допомоги постраждалим від гендерного насильства та торгівлі людьми.

У своєму звіті Представництво МОМ в Україні повідомляє, що Всеукраїнською Коаліцією громадських організацій з протидії торгівлі людьми у співпраці із Мінсоцполітики України та за підтримки МОМ було проведено широкомасштабну інформаційну акцію, присвячено Всесвітньому дню боротьбі із торгівлею людьми у 17 областях України. Оціночна аудиторія акції – 8.7 млн. осіб.[58]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 89. Щодо вдосконалення системи надання допомоги жертвам злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми

2) Проведення заходів з виявлення та ідентифікації жертв торгівлі людьми та надання їм допомоги відповідно до програми реабілітації.

За інформацією Мінсоцполітики України, станом на 08.06.2016 встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 212 громадянам, серед яких 206 - громадяни України і 6 іноземців (громадяни Пакистану, Молдови та Російської Федерації):

• За статтю - 98 чоловіків, 87 жінки, 9 хлопчиків, 18 дівчаток.
• За видом торгівлі людьми: внутрішня (всередині країни) - 43 випадки, міжнаціональна (транскордонна) - 169 випадків.

Як і в попередньому кварталі, Мінсоцполітики подає інформацію лише в розрізі частини областей. Про роботу в напрямку надання допомоги та послуг особам, постраждалим від торгівлі людьми, ідеться у Вінницькій, Запорізький, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях.^[59] Неможливо зробити аналіз про системність роботи із протидії гендерному насильству та торгівлі людьми у решті регіонів України.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Рекомендації:

1. Мінсоцполітики в наступному звітному періоді подати інформацію щодо кількості осіб, постраждалих від торгівлі людьми, у розрізі ІІІ кварталу та попередніх звітних періодів, а також у розрізі всіх областей України. Крім того, рекомендується подати інформацію про системність роботи із особами, які постраждали від торгівлі людьми, у розрізі всіх областей України.

2. Мінсоцполітики спільно із заінтересованими сторонами, в тому числі Міжнародною організацією з міграції, та неурядовими організаціями розробити індикатори вимірювання ефективності діяльності міністерства, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, спрямованої на виявлення, допомогу та реабілітацію жертв торгівлі людьми.

3) Забезпечення діяльності існуючих установ, які надають допомогу постраждалим від гендерного насильства, у тому числі домашнього насильства, та торгівлі людьми.

Подана Мінсоцполітики інформація в І кварталі залишається актуальною. В Україні діє 696 центрів, на які покладено функції щодо здійснення оцінки потреб особи, яка постраждала від домашнього насильства, торгівлі людьми та розробки плану реабілітації, 18 Центрів соціально-психологічної допомоги, кожен з яких розрахований на одночасне перебування до 15 осіб. Діти розміщуються в притулках для дітей (10) або центрах соціально-психологічної реабілітації дітей (75). Крім того, в Україні діють 9 приватних закладів, які надають послуги особам, які постраждали від торгівлі людьми та насильства, в тому числі тимчасовий притулок.^[60]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 93. Щодо підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, кримінального розслідування та переслідування

1) Виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, у тому числі вчинених організованими групами.

За звітний період в провадженні територіальних органів Національної поліції знаходилось близько 2,1 тис. кримінальних правопорушень, передбачених статтями 149, 300-303, 332 КК України, з яких 905 зареєстровано у звітному періоді.

Повідомлено про підозру за 430 кримінальними провадженнями. Заарештовано 19 осіб. За закінченими досудовими розслідуваннями направлено до суду 425 проваджень.

З початку року органами Національної поліції викрито 2 організовані групи, що діяли у сфері суспільної моралі на територіях Донецької та Полтавської областей.

Зокрема, підрозділами БЗПТЛ викрито 5 організованих злочинних угрупувань загально кримінальної спрямованості, які діяли на території Донецької області – 3, Харківської та Полтавської областей – по 1 (з них: з міжрегіональними зв’язками – 1, транснаціональними зв’язками – 1).

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

3) Забезпечення захисту потерпілих та свідків торгівлі людьми у ході досудового розслідування.

Протягом 2015 року органами досудового розслідування винесено 7 постанов про забезпечення захисту стосовно потерпілих чи свідків торгівлі людьми, з них:

4 щодо захисту житла та особистої охорони;

3 щодо зміни анкетних даних.

У 2016 році постанови щодо зазначених заходів захисту не виносилися.[61]

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Протидія домашньому насильству

Планом дій передбачено:

96. Створення ефективної системи запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі вжиття заходів забезпечення повідомлення уповноваженим органам про випадки домашнього насильства

1) Розроблення та затвердження порядку міжвідомчої взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи з протидії домашньому насильству.

Мінсоцполітики повідомляє, що після прийняття Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» буде внесено зміни до чинних та розроблено нові нормативно-правові акти щодо попередження насильства в сім’ї, у тому числі буде розроблено проект постанови КМУ про Порядок міжвідомчої взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи з протидії  домашньому насильству. Водночас, подається інформація про взаємодію відповідних органів у ряді областей.^[62]

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Мінсоцполітики ініціювати внесення змін до терміну виконання заходу.

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" (Стамбульської конвенції).

Підготовлений Мінсоцполітики проект Закону України „Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (Стамбульська конвенція) був спрямований на перепогодження до міністерств та ЦОВВ у зв’язку із зміною складу уряду.^[63]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

4) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про запобігання та боротьбу з домашнім насильством».

Підготовлений Мінсоцполітики за участю заінтересованих сторін та експертів міжнародних і національних організацій проект Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Стан виконання заходу: у стані виконання.

5) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів України щодо приведення законодавства України у відповідність з вимогами Стамбульської конвенції, зокрема про внесення змін до Кримінального, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів у сфері запобігання домашньому насильству.

Мінсоцполітики повідомляє, що проект Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, який містить пропозиції щодо змін до Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, Цивільного процесуального кодексу України розробляється.^[64]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 97. Удосконалення порядку надання допомоги жертвам домашнього насильства та впровадження програми, спрямованих на навчання осіб, які вчинили домашнє насильство, ненасильницькій поведінці в міжособистісних стосунках

3) Розроблення та затвердження корекційних програм для осіб, які вчиняють домашнє насильство.

За інформацією Мінсоцполітики, для попередження та подолання наслідків насильства в сім’ї за сприяння Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я» розроблено такі корекційні програми:

– комплексна програма корекційно-реабілітаційної роботи з чоловіками, які вчиняють насильство або належать до групи ризику щодо його вчинення;

– комплексна програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14 – 18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику;

– програма підготовки працівників органів внутрішніх справ з питань попередження насильства щодо жінок;

– програма підготовки працівників закладів охорони здоров’я з питань попередження насильства щодо жінок.

Крім того, підготовлено навчально-методичний посібник запобігання насильству в сім’ї в роботі фахівців соціальної сфери.^[65]

Стан виконання заходу: виконано.

5) Забезпечення діяльності існуючих установ, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.

За інформацією Мінсоцполітики, станом на 01.01.2016 в Україні функціонує 18 центрів соціально-психологічної допомоги (Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Києві). Не функціонують центри соціально-психологічної допомоги у Донецькій та Луганській областях.

Протягом 2015 року в таких центрах в цілодобовому та денному стаціонарах допомогу отримали 574 сім’ї з дітьми та 6622 особи. З них у цих закладах надано послуги 70 сім’ям з дітьми  та 337 особам, які постраждали від насильства в сім’ї.^[66] На жаль, із поданої інформації вбачається, що Мінсоцполітики володіє даними лише по деяких областях. Водночас, із поданої інформації за окремими областями (Вінницька) є сумнів щодо ефективного функціонування інституцій підтримки осіб/сімей, що постраждали від домашнього насильства.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Пункт 98. Проведення роботи з інформування населення про проблеми і способи протидії домашньому насильству та порядок надання допомоги постраждалим від домашнього насильства

1) Проведення інформаційної кампанії з формування свідомості населення щодо нетерпимого ставлення до домашнього насильства.^[67]

Відповідь Мінсоцполітики за № 173/59/206-16 від 29.07.2016 має здебільшого загальний характер. З відповіді вбачається, що відповідна робота проводиться лише у великих обласних центрах (Київ, Одеса, Полтава). А насправді рівень інформування населення про проблеми домашнього насильства збільшився в усіх регіонах України.

Надана інформація є формальною, немає чіткої відповіді на поставлене у запиті  питання «про виконання пункту 98 підпункту 1 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, зокрема про проведення інформаційної кампанії з формування свідомості населення щодо нетерпимого ставлення до домашнього насильства з поділом по областях (кількість, тематика, хто організатор)».

Зазначення інформації про проведення щорічної Акції «16 днів проти насильства» щорічно у грудні ніяк не відноситься до діяльності  Мінсоцполітики у 2016 році, оскільки відбулась у 2015 році і ще має бути у 2016.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцполітики розробити і проводити заходи інформаційної кампанії у віддалених районних центрах, а також збирати та узагальнювати інформацію (форма звітності органів влади) про проведення інформування населення.

2) Підтримання діяльності національної «гарячої лінії» із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації та забезпечення розвитку локальних «гарячих ліній».

За інформацією Мінсоцполітики, з 1 лютого 2016 року Національна „гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації розпочала роботу в цілодобовому режимі.

За I квартал 2016 року надійшло:

- на Національну «гарячу лінію» 7910 дзвінків, надано консультацій: інформаційних – 65 %, психологічних – 24,1 %, правових – 10,9 %;

 - на Національну дитячу «гарячу лінію» 16 092 дзвінки, надано консультацій: інформаційних – 86,5 %, психологічних – 9,5 %, правових – 4 %.

Якщо на національному рівні «гаряча лінія» функціонує через Жіночий правозахисний центр «Ла страда», то на місцях телефонні консультації надаються як громадськими організаціями, так і через «телефон довіри» ЦССДСДМ.^[68]. Разом із тим, Мінсоцполітики не надало інформацію по всіх регіонах (інформація надана із 8 областей).

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Планом дій передбачено:

Пункт 99. Впровадження міжнародних стандартів щодо забезпечення гендерної рівності, у тому числі на законодавчому рівні

2) Проведення аналізу національного законодавства щодо запровадження позитивних дій.

На даний час ЦОВВ проаналізовано закони «Про рекламу», наказ МОЗ від 29.12.1993 № 256 «Про затвердження Переліку важких робіт та робіт  із шкідливими і небезпечними умовами праці, на  яких  забороняється застосування праці жінок», наказ МВС від 06.11.2015 № 1377 «Про затвердження інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події».^[69] Разом із тим, не подано інформацію щодо оприлюднення результатів такого аналізу та пропозицій, що із нього випливають.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцполітики оприлюднити результати проведеного аналізу та розпочати громадське обговорення пропозицій, що є наслідком його проведення.

4) Проведення комплексного аналізу щодо виконання зобов'язань за міжнародними договорами з питань забезпечення гендерної рівності для визначення проблемних питань у процесі виконання зазначених зобов'язань.

На жаль, подана Мінсоцполітики інформація не може свідчити про проведення відповідного аналізу. У ній ідеться про низку просвітницьких заходів, розробку Програми рівності жінок і чоловіків, про здійснення заходів на рівні м. Києва.^[70] Разом із тим, відсутня інформація щодо експертної роботи в цьому напрямку, формуванні та функціонуванні відповідних робочих груп, залучення заінтересованих сторін та, зрештою, формування ефективного механізму виконання рекомендацій, як це передбачено індикатором заходу.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцолітики запровадити експертне обговорення можливого механізму виконання рекомендацій міжнародних організацій.

5) Проведення заходів щодо досягнення цілей Стратегії Ради Європи у сфері гендерної рівності, що є аналогічними відповідним стратегічним цілям Національної стратегії у сфері прав людини;

врахування положення майбутнього стратегічного документа ЄС у сфері гендерної рівності після набрання ним чинності у процесі розроблення майбутніх заходів у рамках реалізації державної політики у сфері гендерної рівності.

Мінсоцполітики повідомляє, про спільну із заінтересованими сторонами роботу над впровадженням Стратегії Ради Європи, в тому числі через формування нового проекту програми рівності прав жінок і чоловіків. Міністерство надає інформацію про роботу із приєднання до стамбульської Конвенції, розробку на її основі відповідного законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. У рамках реалізації проекту «Врахування принципу рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у реформуванні судової влади в Україні», проводиться дослідження щодо рівня доступу до правосуддя жінок та чоловіків, які зазнали дискримінації та насильства за ознакою статі (проект Агентства США з міжнародного розвиту (USAID) „Справедливе правосуддя”).

Здійснено моніторинг 1500 судових рішень з Єдиного реєстру судових рішень на предмет кількості справ, які стосуються дискримінації за ознакою статі, застосування судами антидискримінаційного законодавства, наявності гендерних стереотипів у судах.

У 31-му судовому рішенні було застосовано Закон України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, у жодному рішенні не застосовувалися норми Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Виявлено, що у справах щодо трудових відносин (відмова у прийнятті на роботу та звільнення з роботи) не досліджуються на предмет дискримінації за ознакою статі. Позивачі переважно чоловіки.

Виявлено 17 справ про сексуальні домагання на робочому місці, з них 13 справ – позови чоловіків про відшкодування моральної шкоди та спростування недостовірної інформації. У розгляді цих справ судами правильно застосовані норми Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».^[71]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

6) Визначення пріоритетів/заходів з метою виконання тих рекомендацій, що не імплементовані в Україні.

Мінсоцполітики повідомляє про здійснення перекладу рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи на захист і заохочення прав жінок і дівчат з обмеженими можливостями, а також щодо забезпечення повної інтеграції дітей та молоді з обмеженими можливостями в суспільство.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцполітики спільно із заінтересованими сторонами, в тому числі організаціями, що працюють в інтересах людей з інвалідністю, запровадити розробку можливих кроків із імплементації перекладених Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи.

Пункт 100. Удосконалення механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

1) Забезпечення діяльності радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

На жаль, подана Мінсоцполітики інформація свідчить, що у ІІ кварталі не було досягнуто особливого прогресу у виконані заходу. Розроблено проект Типового положення про Радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

На даний час призначено 8 радників з гендерних питань у Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях та у м. Києві. Призначено радника з гендерних питань у Міністерстві оборони України.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

2) Забезпечено діяльність робочих груп з питань впровадження гендерних підходів у діяльність органів влади та місцевого самоврядування.

Прогрес у виконанні заходу може полягати хіба що в початку розробки проекту положення про робочу групу з гендерних питань.^[72] Мінсоцполітики зазначає, що робочі групи створені при органах обласної ради. Проте, із поданої інформації по окремих областей важко зробити висновок про системність такої роботи. Відсутня інформація про формування позитивних дій на місцевому рівні.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

Мінсоцполітики звернути увагу на індикатор вимірювання заходу, зокрема в частині запровадження позитивних дій за результатом діяльності робочих груп із гендерного підходу.

Пункт 101. Створення умов для збалансованої участі жінок і чоловіків у громадсько-політичних процесах, прийняття суспільно важливих рішень

1) Удосконалення виборчого законодавства з метою комплексного урахування принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема відповідальності за недотримання його вимог.

За звітний період у Комітеті ВР з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин відбулось обговорення пропозиції щодо змін та доповнень до статті 15 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та відповідних доповнень до статей 53, 54, 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», статей 4, 22, 24. 25.38, 46 Закону України «Про місцеві вибори», статей 8,  17-5 Закону «Про політичні партії в Україні» та статей 6, 17 закону України «Про Центральну виборчу комісію».

Мінсоцполітики проведено аналіз гендерного співвідношення серед новообраних депутатів місцевих рад.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

2) Організація роботи шкіл лідерства для жінок, шкіл підготовки кандидатів у депутати місцевих рад, проведення просвітницької роботи.

Із поданої Мінсоцполітики інформації вбачається, що певна робота на виконання заходу проводиться, зокрема у Вінницькій, Кіровоградській, Чернівецькій областях, де започатковані «Школи лідерства жінок». В інших областях (Рівненська, Сумська, Тернопільська, Чернігівська), така діяльність обмежується здебільшого проведенням круглих столів, семінарів.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 102. Включення компонента, спрямованого на поширення гендерних знань та подолання гендерних стереотипів, у систему освіти

3) Включення компонента, спрямованого на поширення гендерних знань та подолання гендерних стереотипів, у систему освіти.

МОН повідомляє про запровадження певних навчальних програм та курсів у вищих та професійних навчальних закладах. Однак рівень цих програм часто є неоднаковим. Їх назви не обов’язково є свідченням системної роботи у цьому напрямку. Заходи можуть обмежуватись або спеціальними курсами певної сфери, або проведенням семінарів чи тренінгів, або засіданнями за круглим столом.^[73]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

4) Організація та проведення освітньо-просвітницьких заходів (зокрема із залученням засобів масової інформації), спрямованих на поширення гендерних знань та подолання гендерних стереотипів.

За підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні розроблено та апробовано навчальний курс і посібник з питань гендерної рівності та недискримінації для представників ЗМІ та рекламної індустрії. Посібник і навчальний курс були представлені та розповсюджені серед вищих навчальних закладів України, які готують відповідних фахівців.

У межах інформаційної кампанії «Щастя в 4 руки», яка реалізується спільно з Представництвом Фонду народонаселення в Україні, соціальні ролики «Дитина – нагорода за любов» і «Справжні чоловіки» розміщені на офіційних сайтах облдержадміністрацій та райдержадміністрацій, на місцевих телеканалах. За оціночними даними, заходами охоплено 3 750 тис. осіб.

Стан виконання заходу: виконано у звітному періоді.

Попередження та протидія дискримінації

Планом дій передбачено:

Пункт 105. Забезпечення комплексності та узгодженості законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації, упровадження відповідних та своєчасних позитивних дій на національному та місцевому рівні у сфері запобігання та протидії дискримінації, забезпечення ефективного та своєчасного реагування держави на нові виклики

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо:

приведення у відповідність з положеннями актів права ЄС переліку підстав, за якими забороняється дискримінація, включаючи заборону дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, розширення переліку форм дискримінації (віктимізація), врегулювання питання заборони множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією, уточнення сфер дії закону;

розширення положень, які регулюють питання встановлення особливих правовідносин, які не можуть вважатися дискримінаційними (виключення).

Незважаючи на те, що у звіті за І квартал повідомлялось, що захід виконано лише частково, з наданням відповідних рекомендацій та висновків, додаткової інформації виконавцями надано не було.

Стан виконання заходу: виконано частково.

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо:

вилучення з диспозиції статті 161 Кримінального кодексу України частини, яка стосується кримінальної відповідальності за дискримінацію (пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв за ознаками) — разом із внесенням відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Цивільного кодексу України, передбачивши штрафи, відшкодування шкоди тощо;

забезпечення покарання за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості за такими ознаками, як раса, колір шкіри, релігійні переконання, сексуальна орієнтація, транссексуальність, інвалідність,  мова, (зміни до пункту 3 статті 67, частини другої статей 115, 121, 122, 126, 127, 129, статті 293);

декриміналізація зараження ВІЛ та іншими інфекційними хворобами (статті 130 і 133 Кримінального кодексу України) та необхідності виділення цих захворювань з інших видів нанесення шкоди здоров’ю в нормах Кримінального кодексу України;

узгодження понятійного апарату Кримінального кодексу України в частині кваліфікації різних форм та проявів нетерпимості;

уніфікація термінології з використанням терміна “нетерпимість”.

Із зведеного Мін’юстом звіту вбачається, що діяльність обмежувалась лише проведенням робочої зустрічі 30 травня щодо обговорення змін до чинного законодавства в частині вдосконалення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості та щодо перегляду відповідальності у разі передачі ВІЛ. За підсумками зустрічі вирішено взяти за основу для подальшого опрацювання проект змін до КК України, представлений на робочій зустрічі, визнано необхідним продовжити експертне обговорення проблеми декриміналізації зараження вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (стаття 130 Кримінального кодексу України).^[74] Із поданого звіту незрозуміло, яка подальша доля рекомендацій,  вироблених під час круглого столу, і хто та в якій формі буде готувати законопроект з відповідними змінами^[75].

Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ" у своєму звіті зазначають, що МВС (Національна поліція) вважає недоцільним вносити передбачені Планом дій зміни до статей 115, 121, 122, 126, 127, 129, 293 ККУ, погоджуючись тільки на зміну статті 67. З відповіді від 15 липня 2016 року №14/22зі,23зі незрозуміло, яким саме чином МВС пропонує змінити ст. 67. МВС також заперечує проти декриміналізації зараження ВІЛ та іншими інфекційними хворобами, як це передбачено у Плані дій. МВС пропонує докорінно змінити п/п. 3 п. 105 Плану дій, залишивши у ньому лише "[…] розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до пункту 3 статті 67 КК України щодо узгодження понятійного апарату КК України в частині кваліфікації різних форм та проявів нетерпимості, уніфікації термінології, пов'язаної з використанням терміна “нетерпимість”" (точна цитата з відповіді МВС), а також "продовжити термін виконання зазначеного заходу до кінця IV кварталу 2016 року". На думку Центру "Наш світ", це фактично не змінить поточної правової ситуації, зважаючи на накопичену судову практику, яка показує, що суди просто ігнорують існування п. 3 статті 67.[76]

Стан виконання заходу: не виконано.

5) З метою забезпечення відповідності норм та положень національного законодавства офіційному перекладу Конвенції ООН про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї та усунення дискримінаційної складової понять внесення змін щодо заміни слів «інвалід» та «особа з обмеженими фізичними можливостями» (у значенні «людина з інвалідністю») словами «людина з інвалідністю», а також інших конструкцій, у тому числі до:

офіційного перекладу Конвенції ООН про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї;

Закону України «Про ратифікацію Конвенції ООН про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України.

Незважаючи на те, що виконання даного заходу мало розпочатись у ІІІ кварталі поточного року, з 6 липня 2016 року внесено редакційні зміни до україномовного тексту Конвенції. Відтепер термін «інвалід» у Конвенції та Факультативному протоколі до неї змінено на термін «особа з інвалідністю».

Редакційні правки не отримали однозначного схвалення в громадському середовищі, адже План дій акцентував увагу на терміні «людина з інвалідністю», а не «особа», що в більшій би мірі відповідало англомовному тексту. Окрім цього інші терміни, що потребували змін в україномовний Конвенції не внесено.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Рекомендації:

Мінсоцполітики невідкладно доопрацювати приведення україномовної редакції тексту Конвенції про права осіб з інвалідністю у відповідність до англомовних її варіантів, зважаючи на необхідність внесення відповідних «мовних конструкцій» до національного законодавства.

9) Розроблення Порядку здійснення заміни офіційних документів особам, яким встановлено клінічний діагноз “транссексуальність”, та підготовка пропозицій щодо внесення відповідних змін до інших нормативних документів;

підготовка пропозиції щодо внесення змін до наказу МОЗ від 3 лютого 2011 р. № 60 «Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності» та розділу 2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Мін’юсту від 12 січня 2011 р. № 96/5.

Інформація стосовно виконання даного заходу в державному звіті відсутня. Відповідно до даних ГО «Інсайт», виконання цього та інших пунктів є неможливим через низку причин, зокрема через відсутність відповідальної особи в МОЗ. На запит громадської організації до МОЗ щодо призначення відповідальної особи, відповідь отримано від Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології, яким МОЗ України переадресував надіслані пропозиції. Цим листом ГО «Інсайт» було повідомлено, що вказана установа не володіє інформацією стосовно призначених контактних осіб. Фактично, замість призначення запропонованої особи (погодження якої було попередньо отримано) або призначення іншої особи, ЦОВВ спрямував письмові пропозиції іншій установі, яка не є ЦОВВ і не має права приймати такі рішення. На запит щодо створення робочої групи для розробки Порядку здійснення заміни офіційних документів особам, яким встановлено діагноз «транссексуальність», громадська організація відповідь від МОЗ не отримала.^[77]

Стан виконання заходу: не виконано.

10) Удосконалення діяльності експертної ради з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі.

У звіті Мін’юсту повідомляється, що на заміну Експертної ради з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі, яка діяла при Мінсоцполітики, створено Експертну раду з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, удосконалено процедуру розгляду звернень з питань дискримінації за ознакою статі, оновлено склад ради (наказ Мінсоцполітики від 11.04.2016 № 376). До складу ради ввійшли представники органів влади, громадських організацій, науковці. Також надається інформація щодо діяльності робочих груп з гендерних питань у Чернівецькій та Вінницькій областях.

Із висновком Мін’юсту щодо того, що захід виконано, погодитись неможливо. Індикатором виконання цього заходу мало би стати вдосконалення процедури розгляду звернень з питань дискримінації за ознакою статі. Переформатування робочої групи не може свідчити про виконання заходу. Отже, дане питання потребує доопрацювання,

Стан виконання заходу: виконано частково.

Рекомендації:

Мінсоцполітики надати інформацію щодо функціонування консультативних органів із питань протидії дискримінації за ознакою статі по областях.

11) Внесення змін до переліку захворювань, протипоказань до донорства і форм ризикованої поведінки, додатка 3 до Порядку медичного обстеження донорів крові та/або її компонентів, затвердженого наказом МОЗ від 1 серпня 2005 р. № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів», зокрема вилучення пункту 1.3.

У звіті Мін’юсту відсутня інформація, яка могла би свідчити про виконання заходу. Підтвердженням бездіяльності, ба навіть протидії, внесення змін до нормативних актів можуть свідчити заяви посадовців сфери охорони здоров’я. Так, під час офіційної зустрічі в рамках Комітету ВРУ з охорони здоров'я Віктор Ярошевський, завідувач сектора трансплантації та служби крові управління надання медичної допомоги дорослим Департаменту медичної допомоги МОЗ України в присутності заступника міністра Романа Василишина публічно поінформував присутніх, що не допустить того, щоб «донорську кров брали в проституток та геїв» (щодо намірів внесення змін до Постанови КМУ № 385/2005 р., якою затверджено Порядок медичного обстеження донорів крові та/або її компонентів. На уточнювальне запитання представника неурядової організації про реальні наміри МОЗ чиновник відомства підтвердив плани «відкоригувати» вищезазначене розпорядження КМУ та залишити заборони/обмеження для «наркоманів, проституток та геїв»^[78].

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 106. Реалізація програми щодо підвищення обізнаності громадян у сфері запобігання та протидії дискримінації

1) Проведення інформаційно-просвітницької кампанії з питань рівності та недискримінації.^[79]

Захід не виконується, оскільки відсутня зацікавленість органів державної влади в інформаційно-просвітницькій роботі.

Додатково слід зазначити, що проектом змін до Плану дій передбачено уточнення виконавців заходу. Так за реалізацію цього заходу будуть відповідати Мінкультури, Мінсоцполітики, Мін'юст, інші ЦОВВ.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Виконавцям заходу слід розпочати співпрацю з НУО, які проводять інформаційну кампанію, зокрема ГО ЦСд на національному рівні (кампанія «дискримінація обмежує, протидій» та місцевими партнерами).

2) Розроблення та розміщення у відділках МВС та пунктах надання швидкої медичної допомоги інформаційних плакатів для постраждалих від злочинів на ґрунті ненависті.

Інформація Мін’юсту та громадськості фактично є аналогічною. На даному етапі спільно з громадською організацією Центр «Соціальна дія» Проект «Без Кордонів» розробляються інформаційні плакати щодо видів дискримінації, покарання за неї та засобів правового захисту, які після виготовлення Національна поліція України розмістить у територіальних органах поліції. Водночас занепокоєння викликає відсутність інформації щодо згоди на розміщення плакатів у медичних пунктах, що може ускладнити виконання частини заходу.[80]

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини звертає увагу на те, що в наведеній інформації стосовно виконання зазначеного пункту Плану заходів, яким передбачено проведення інформаційно-просвітницької кампанії з питань рівності та недискримінації органами ЦОВВ, зазначено лише заходи, які здійснюються ДПтС. Натомість жодної інформації про проведення інформаційно-просвітницької кампанії з питань рівності та недискримінації органами ЦОВВ не зазначено, що не дає змоги об’єктивно проаналізувати стан виконання завдань, визначених Національною стратегію у сфері прав людини, про що вже було наголошено в попередніх зауваженнях до Звіту про виконання Плану заходів за І квартал.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Рекомендації:

Виконавцям заходу впевнитись, що інформаційні плакати будуть розміщені також у пунктах надання швидкої медичної допомоги.

3) Розміщення у державних установах (центрах зайнятості, лікарнях, органах і установах соціального захисту населення) інформаційних плакатів щодо видів дискримінації, покарання за неї та засобів правового захисту.

Мін’юст у державному звіті повідомляє про діяльність громадських організацій та Уповноваженого щодо планів відповідних антидискримінаційних інформаційних кампаній. Додатково повідомляється, що у ДПтС опрацьовується питання розміщення у державних установах (центрах зайнятості, лікарнях, органах і установах соціального захисту населення) інформаційних плакатів щодо видів дискримінації, покарання за неї та засобів правового захисту. В установах виконання покарань просвітницька та правова робота, оформлення наочної інформації здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (вказівка ДПтС України від 05.03.2014 №6/4-28-6.01/37-14).[81]

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Виконавцям заходу визначити відповідальних виконавців щодо кожного органу, розробити макет плакатів, роздрукувати та розповсюдити.

Пункт 107. Забезпечення безперешкодного доступу кожного до ефективних засобів правового захисту від дискримінації, дотримання і впровадження принципу недискримінації та культури поваги до різноманітності, вжиття заходів з подолання у суспільстві стереотипів, які призводять до дискримінації

4) Розроблення та запровадження тренінгів для суддів з питань расизму та дискримінації, насамперед на запобігання дискримінації.

Проаналізувати виконання даного заходу неможливо у зв’язку з відсутністю будь-якої інформації щодо його виконання.

Стан виконання заходу: не виконано.

5) Розроблення із залученням міжнародних експертів та представників громадянського суспільства курсу для працівників правоохоронних органів щодо запобігання дискримінації та недопущення працівниками правоохоронних органів проявів дискримінації стосовно уразливих груп.

6) Внесення відповідного курсу до програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.

Розроблено пілотний курс для поліції, який проведено в трьох областях. Водночас залишається невідомим, чи розроблено відповідний курс для прокурорів. Також невідомо, чи включено курс для правоохоронних органів щодо запобігання дискримінації до програм перепідготовки та підвищення кваліфікації.[82]

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 110. Удосконалення порядку проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів

1) Розроблення та затвердження методики проведення антидискримінаційної експертизи, спрямованої на належне виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 61.

На сьогоднішній день розробляється відповідний посібник щодо міжнародного досвіду проведення антидискримінаційної експертизи.^[83]

Стан виконання заходу: у стані виконання.

2) Проведення семінарів та тренінгів для юридичних та інших підрозділів органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності проведення ними антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

Після розробки та затвердження методики проведення антидискримінаційної експертизи стане можливим проведення семінарів і тренінгів для юридичних та інших підрозділів органів виконавчої влади для підвищення ефективності здійснення ними антидискримінаційної експертизи.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Переглянути термін проведення заходу, вказавши «Після розробки методики проведення антидискримінаційної експертизи».

Пункт 111. Здійснення підготовки статистичних даних про порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації та притягнення до відповідальності винних осіб

1) Прийняття нормативно-правового акта щодо впровадження системи ведення центральними та місцевими органами виконавчої влади обліку звернень щодо дискримінації.

Постановою КМУ від 1 червня 2016 року № 359 внесено зміни до Класифікатора звернень громадян, доповнивши позицію «120. Забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізація прав і свобод громадян» у графі «Зміст питання» словами  «запобігання дискримінації». ^[84]

Внесення змін до класифікатора звернень громадян безперечно має позитивний вигляд певним зрушенням, однак виникають деякі сумніви, пов’язані з тим, що позиція 120 містить у собі низку інших незалежних питань; отже, залишається незрозумілим, чи можливо окремо робити фільтр саме за зверненнями стосовно проявів дискримінації.

Стан виконання заходу: виконано.

Рекомендація:

Мін’юсту у зведеному звіті про виконання Плану дій на реалізацію національної стратегії у сфері прав людини подати інформацію щодо ефективності внесених змін до Класифікатора звернень громадян.

2) Розроблення та затвердження комплексних державних статистичних показників та відповідних статистичних форм для проведення оцінки стану дотримання принципів рівності та недискримінації.

Інформація, яка б свідчила про виконання заходу відсутня.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Включення до категорій узагальнення судової статистики категорії справ щодо дискримінації.

У зв’язку із ненадходженням додаткової інформації, вона подана у попередньому звіті й залишається актуальною.

Стан виконання заходу: не виконано.

6) Запровадження збору статистичних даних та їх оприлюднення (звітність) щодо злочинів з мотивів нетерпимості.

У зведеному звіті Мін’юсту інформація, яка б свідчила про прогрес у виконанні заходу, відсутня. Стриманий оптимізм може викликати створений цього року в Головному слідчому управлінні Національної поліції України Національний контактний пункт від України з питань злочинів, учинених на ґрунті ненависті, однією із цілей роботи якого є інформування про ситуацію в цій сфері. На початку року узагальнено стан розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за фактами расової, національної, релігійної та ін. нетерпимості протягом 2015 року^[85]. Однак на сьогоднішній день говорити про реалізацію цього заходу неможливо, адже така інформація має оприлюднюватись регулярно та формуватися за чіткими критеріями.

Стан виконання заходу: не виконано.

Забезпечення прав корінних народів і національних меншин

Планом дій передбачено:

Пункт 113. Здійснення комплексних заходів щодо забезпечення потреб громадян України, які належать до корінних народів і національних меншин, у соціальних та інших послугах

3) Проведення у місцях компактного проживання національних меншини заходів з інформування про соціальні послуги, що надаються Державною службою зайнятості.

Відповідно до звіту Мін’юсту інформація ще за 2015 рік. Не зазначено, що було виконано відповідно до заходів, передбачених Планом дій.

Стан виконання заходу: не виконано.

4) Забезпечення інформування працівників державних закладів охорони здоров’я про особливості національної ментальності представників національних меншин у місцях їх компактного проживання.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 115. Проведення політики міжнаціональної толерантності

4) Сприяння збільшенню обсягів виробництва і розповсюдження  телерадіопрограм мовами національних меншин та корінних народів.

5) Розроблення і впровадження прозорого механізму державної підтримки засобів масової інформації мовами національних меншин та корінних народів.

6) залучення загальнонаціональних та регіональних теле- і радіоканалів, інших засобів масової інформації до популяризації культурних надбань національних меншин  України.

Відповідно до звіту УНЦПД у відповідях Мін’юсту та Міністерства культури України, Мінсоцполітики виконання заходу трактується значною мірою у сфері розподілу бюджетних коштів  з метою оперативного інформаційного забезпечення українців, кримських татар та громадян інших національностей, які на даний час проживають на тимчасово окупованій території АРК, розроблено проект постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України», який на даний час перебуває на погодженні із заінтересованими органами.

У той же час не сформовано системи заходів, координації відповідних заходів стосовно різних груп національних та етнічних меншин, корінних народів, немає належної координації з громадськими ініціативами. Частину інформаційної кампанії стосовно прав корінних народів відбувається і під егідою Міністерства інформації, наприклад, інформаційні кампанії 2016 р. «Крим – це Україна». Втім Міністерство інформаційної політики України немає у складі відповідальних за реалізацію пріоритету, видається за доцільне покращення координації діяльності між органами центральної влади в розробці програми реалізації пріоритету.

Відсутня інформація про розвиток мовлення мовами меншин, бракує статистики в оцінці використання мов національних меншин у системі мовлення.[86]

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 116. Забезпечення захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини

1) Опрацювання питання щодо створення міжвідомчого координаційного органу, який забезпечуватиме узгодженість дій центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади щодо захисту прав національних меншин.

Подана Міністерством культури України інформація не відповідає заходу, зазначеному в Плані дій.

Стан виконання заходу: не виконано.

2) Перегляд Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року із забезпеченням прав ромської національної меншини, зокрема права на працю, охорону здоров’я, освіту та житло.

Реалізація пріоритету з боку Мінкультури станом на сьогодні зводиться до формування Міжвідомчої робочої групи, у той же час незрозумілими залишаються плани із виконання  Питання перегляду Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року із забезпеченням прав ромської національної меншини, зокрема права на працю, охорону здоров’я, освіту та житло.

Стан виконання заходу: виконано частково.

3) Визначення відповідного механізму статистичного обліку та відображення кількості представників ромської національної меншини як у цілому в Україні, так і в окремих регіонах та населених пунктах.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Рекомендації:

1. Сформувати  систему  координації органів центральної влади в реалізації пріоритетів. Проведення політики міжнаціональної толерантності.

Узагальнити статистичні данні стосовно мовлення мовами меншин, сьогодні це, приміром, не належить до функцій Нацради.

2. Розробити систему скоординованих заходів із реалізації пріоритету.

3. Розробити  формати системи підтримки інформування про інклюзивні культури національних меншин, корінних народів у рамках реформи мовлення в Україні[1][87]

Забезпечення прав учасників антитерористичної операції

Планом дій передбачено:

Пункт 117. Створення належних матеріально-технічних умов для учасників антитерористичної операції на період її проведення

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення зміни до статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” щодо надання статусу учасника бойових дій особам, залученим до складу добровольчих формувань, які не ввійшли до складу офіційних військових підрозділів.

За підсумками і І-го, і ІІ-го кварталу 2016 року цей пункт Плану не був виконаний. Згідно з відповіддю Мінсоцполітики, такий Проект був підготовлений, погоджений із заінтересованими органами виконавчої влади та поданий до Мін’юсту для проведення правової експертизи. Однак за її результатами 22 січня 2016 року Мін’юст надав свій висновок із зауваженнями. Окрім того, зазначається, що 23.12.2015 на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Шухевичем Ю.–Б. Р., Білецьким А. Є., Петренком О. М. був внесений проект Закону України «Про правовий статус і соціальні гарантії учасників добровольчих збройних формувань в Україні» (реєстр. № 3707). Мінсоцполітики підтримує зазначений проект Закону та бере участь у його доопрацюванні під час проведення засідань комітетів ВРУ. Проте й стосовно цього законопроекту 15.03.2016 вручене подання Комітету про доопрацювання.

Стан виконання заходу: виконано частково.

4) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо компенсаційних виплат по інвалідності добровольцям та членам сімей загиблих добровольців, що були залучені до складу добровольчих формувань, які не ввійшли до складу офіційних військових підрозділів.

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 118. Урегулювання на законодавчому рівні статусу окремих категорій учасників антитерористичної операції

2) Внесення змін до законодавства та розроблення нормативно-правових актів щодо прозорої та деталізованої процедури надання і позбавлення статусу учасника бойових дій (комбатанта).

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Пункт 119. Створення належних матеріально-технічних умов для учасників антитерористичної операції на період її проведення

2) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. N 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно–курортним лікуванням".

Стан виконання заходу: виконано частково.

3) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення зміни до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з метою врегулювання питання соціального захисту осіб, які брали участь у проведенні антитерористичної операції у складі добровольчих формувань.

Стан виконання заходу: виконано частково.

4) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта, яким прирівняно до військовослужбовців солдат-резервістів, що загинули (померли), пропали безвісти або стали інвалідами внаслідок поранень, контузій, каліцтв, отриманих під час участі в антитерористичній операції.

Жоден із виконавців (МВС, Національна гвардія, Пенсійний фонд України) як у І-му, так і у ІІ-му кварталі 2016 р. інформації щодо результатів виконання цього заходу не надав. Відповідно, можна зробити обґрунтоване припущення, що цей захід, хоча й був запланований, проте наразі не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

5) Удосконалення механізму виконання бюджетних програм щодо:

надання соціальної та психологічної допомоги центрами соціально-психологічної реабілітації населення;

психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції;

соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції;

забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням;

забезпечення протезуванням та ортезуванням за кордоном окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичної операції.

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначає, що подана інформація дублюється з інформацією за І квартал, що викликає сумнів у прогресі виконання заходу.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

6) Розроблення програми забезпечення учасників антитерористичної операції з інвалідністю та учасників Революції гідності з інвалідністю можливістю отримання нової освіти на бюджетній основі або небюджетній з поверненням коштів, передбачивши особливі умови вступу, зокрема проведення співбесіди, а також створення належних умов під час навчання (забезпечення навчальними матеріалами, педагогічно-психологічний супровід тощо).

Виходячи зі звіту, основним виконавцем – МОН – були здійснені всі необхідні для цього дії, проте з незалежних від нього чинників (відмова в погодженні Міністерством фінансів через відсутність видатків на вказані в проекті постанови цілі у бюджеті на 2016 рік) підпункт не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

8) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту програми безоплатної підготовки до вступу у вищі навчальні заклади та професійно-технічні навчальні заклади демобілізованих учасників антитерористичної операції, передбачивши як освітню частину, так і постійний психологічний супровід бійців, а також стаціонарну та дистанційні форми підготовки, безоплатне забезпечення навчальними матеріалами тощо.

Виходячи зі звіту, основним виконавцем – МОН – були здійснені всі необхідні для цього дії, проте з незалежних від нього чинників (відмова в погодженні Міністерством фінансів через відсутність видатків на вказані в проекті постанови цілі у бюджеті на 2016 рік) підпункт не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

9) Створення реєстру ветеранів антитерористичної операції, у тому числі тих, що отримали важкі поранення або інвалідність внаслідок участі у бойових діях на сході України, персональне опрацювання кожного з кандидатів на участь у фізкультурно-реабілітаційних заходах, формування відповідних груп на участь у фізкультурно-реабілітаційних заходах з урахуванням інвалідності або наявності поранення.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Захист прав внутрішньо переміщених осіб

Планом дій передбачено:

Пункт 120. Задоволення життєво необхідних потреб внутрішньо переміщених осіб

2) Розроблення проекту та затвердження постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505.

Порушено терміни виконання заходу, спрямованого на досягнення очікуваного результату: станом на початок ІІІ кварталу постанову Кабінету Міністрів України не затверджено. У звіті Мінсоцполітики не наведено інформації про результати виконання доручення Віце-прем’єр-міністра України П. Розенка від 11.05.2016 № 44960/79/1-14 щодо опрацювати можливості вирішення порушеного питання за підсумками першого півріччя надходжень до Державного бюджету України у 2016 році.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України з метою врегулювання питання здійснення розселення інвалідів і дітей-інвалідів з порушеннями зору та опорно-рухового апарату, які переміщуються з тимчасово окупованої території та/або районів проведення антитерористичної операції, у приміщення установ та закладів, пристосовані для пересування (обслуговування) таких осіб, на визначений строк.

Наведена у звіті інформація не відповідає запланованому заходу на виконання очікуваного результату та містить застарілі дані про загальну картину забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб у деяких регіонах України. Незрозумілим є наведення статистичних даних про загальну кількість ВПО у м. Києві, Житомирській та Вінницькій областях. Дані про кількість сімей, які звернулись за призначенням щомісячної адресної допомоги не може свідчити про виконання поставленої мети - здійснення розселення вразливої категорії внутрішньо переміщених осіб.

Проект постанови КМУ щодо врегулювання питання здійснення розселення інвалідів і дітей-інвалідів з порушеннями зору та опорно-рухового апарату, які переміщуються з тимчасово окупованої території та/або районів проведення антитерористичної операції, у приміщення установ та закладів, що пристосовані для пересування (обслуговування) таких осіб, на визначений строк не розроблено.

Зазначена інформація дає підстави зробити висновок, що виконання заходу триває в невідомому напрямку.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 121. Здійснення комплексних заходів підтримки та соціальної адаптації громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України

1) На виконання пункту 3 статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» розроблення із залученням представників громадських неурядових організацій та міжнародних організацій комплексної державної програми інтеграції, соціальної адаптації та захисту й реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, яка враховує в нормативно-правових актах особливості потреб для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю та їх сімей під час реалізації всіх заходів, зокрема вимоги щодо безбар'єрності житла для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, дотримання принципу нероз'єднання родини, особливості патронажу та адаптації.

Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року, хоча й прийнята, проте вона має декларативний характер; заходи щодо її реалізації не виконуються. Відсутня інформація про стан виконання передбачених програмою заходів. Відсутнє фінансове забезпечення для реалізації плану заходів з виконання Комплексної державної програми. Інформація про її доопрацювання відсутня.

Таким чином, затвердження Програми не досягло поставленої мети та очікуваного результату. Комплексні заходи щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб не виконуються, що свідчить про безрезультативність індикатора поставленої мети.

Стан виконання заходу: виконано.

Захід формально виконаний, але не відповідає очікуваним результатам відповідного стратегічного напрямку Національної стратегії та індикаторам їх досягнення, що визначені у Плані дій.

Рекомендації:

Ініціювати розгляд питання щодо подання законопроекту про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» з метою фінансування Комплексної програми; залучити до виконання цього заходу МінТОТтаВПО.

2) Проведення інформаційної кампанії, спрямованої на боротьбу із стигматизацією та дискримінаційними настроями стосовно внутрішньо переміщених осіб, як з боку місцевого населення, так і органів виконавчої влади.

Відсутня інформація про проведення інформаційної кампанії, спрямованої на боротьбу із стигматизацією та дискримінаційними настроями стосовно ВПО, як з боку місцевого населення, так і органів виконавчої влади

Моніторинг показав, що в основному «державні» інформаційні кампанії проводяться, але більше на локальному рівні, ініційовані представниками місцевих органів влади та спрямовані на підвищення обізнаності самих ВПО (наприклад – інформаційна кампанія на Полтавщині за ініціативи Головного територіального управління юстиції у Полтавській області^[88]).

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Включити Міністерство інформаційної політики до списку виконавців цього пункту.

3) Запровадження індикаторів визначення вразливих груп населення з урахуванням специфіки внутрішньо переміщених осіб, визначення можливих видів надання допомоги таким категоріям та підготовка проекту акта щодо внесення необхідних змін до законодавства.

У своїй відповіді Мінсоцполітики посилається на постанову КМУ від 16.12.2015 № 1094, якою затверджена Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року. Проте, і в цій Програмі, і в Плані дій з її виконання відсутні індикатори визначення вразливих груп населення з урахуванням специфіки ВПО. Моніторинг доступних джерел інформації також не підтвердив кроків щодо запровадження індикаторів визначення вразливих груп населення з урахуванням специфіки ВПО, визначення можливих видів надання допомоги таким категоріям та про підготовку проекту акта щодо внесення необхідних змін до законодавства.

Стан виконання заходу: виконано частково.

4) Передбачення можливості залучення коштів міжнародних донорів та інвесторів на заходи з реалізації зазначеної програми, зокрема в частині забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Стан виконання заходу: виконано.

5) Проведення круглого столу із залученням представників громадських національних та міжнародних організацій з метою обговорення проекту зазначеної програми.

Обговорення проекту Програми проводилось, однак остаточний проект Програми був прийнятий значно пізніше без можливості повторного обговорення.

Стан виконання заходу: виконано частково.

6) Проведення для цільової аудиторії (внутрішньо переміщених осіб) інформаційної кампанії із залученням ресурсів громадських організацій щодо запланованих в рамках зазначеної програми заходів

Інформація щодо інформаційної кампанії, яку було передбачено провести через місяць після прийняття зазначеної програми, відсутня, що може свідчити про невиконання запланованого заходу.

Стан виконання заходу: не виконано.

7) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про врегулювання механізму забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема щодо реалізації виборчого права на місцевих виборах на підставі паспорта та довідки внутрішньо переміщених осіб.

Мін’юст зосередив свою діяльність на супроводженні проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 4471, внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та іншими) у комітетах та на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Проектом змін до Плану дій було запропоновано передати виконання цього підпункту Міністерству з питань окупованих територій та ВПО.

8) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження положення про ведення реєстру (Єдиної інформаційної бази даних) про внутрішньо переміщених осіб з виділенням осіб за критерієм інвалідності, віку та гендерної приналежності, кваліфікації та іншими критеріями, а також з можливістю включення до реєстру відомостей про особливі потреби вимушених переселенців.

Порушено терміни виконання заходу. Актуальна інформація про стан виконання відсутня.

Стан виконання заходу: виконано частково.

9) Забезпечення функціонування відповідного реєстру.

Відповідальним за виконання цього підпункту плану – Мінсоцполітики – інформація не надана. У загальнодоступних джерелах знайти підтвердження виконання цього підпункту також не вдалося. Це може свідчити, що захід передбачений Планом, але не виконаний.

Стан виконання заходу: не виконано.

10) Створення робочої групи для розроблення порядку надання компенсацій за майно, що було пошкоджене в результаті проведення антитерористичної операції.

Робоча група створена, однак за інформацією Мінекономрозвитку станом на 04.07.2016 засідань робочої групи ще не було.

Стан виконання заходу: виконано.

11) Проведення аналізу світового досвіду та найкращих практик у сфері надання компенсацій за майно, що було пошкоджене в результаті збройного конфлікту.

За інформацією працівників Міністерства, інформація, яку було підготовлено Радою Європи, потребує перекладу з іноземної мови, на який вони й чекають.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 122. Використання міжнародно-правових механізмів для захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

1) Розроблення і затвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, що зачіпають права внутрішньо переміщених осіб, на відповідність Керівним принципам ООН з питань переміщення всередині країни.

Термін виконання – І квартал 2016 року, відповідальні виконавці – Мін’юст, Мінсоцполітики. Мін’юст повідомив, що Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не передбачає проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, що зачіпають прав ВПО. Для необхідності уточнення ЦОВВ, відповідальних за конкретні заходи, передбачені Планом дій, розроблено та листом від 8 квітня 2016 року № 12.2–26/523 надіслало причетним органам влади для опрацювання проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до  плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року», яким запропоновано визначити головним відповідальним органом за захід 122 Мінсоцполітики. У звіті за ІІ квартал 2016 року інформація щодо стану виконання цього пункту відсутня, що може свідчити про те, що зроблено нічого не було.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Відповідальним Мінсоцполітики та Мін’юсту:

1. Виконати План дій;

2. Виконати Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції», схвалені Постановою ВРУ від 31.03.2016 № 1074–VIII^[89].

Звільнення заручників та відновлення їх прав

Планом дій передбачено:

Пункт 123. Створення дієвої системи соціальної, зокрема психологічної, реабілітації звільнених осіб та членів їх сімей

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про захист прав та свобод цивільних полонених та членів їх сімей.

Інформацію про виконання даного пункту не подано.

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 124. Створення ефективної системи звільнення заручників

1) Розроблення та проведення інформаційної кампанії, спрямованої насамперед на іноземні країни, щодо громадян України, які насильно утримуються в місцях несвободи на території Російської Федерації та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за відсутності належних правових підстав, з метою тиску на Російську Федерацію для звільнення ув’язнених.

Стан виконання заходу: виконано.

2) Розроблення та впровадження інформаційної кампанії в державі, спрямованої на інформування суспільства про співвітчизників, які насильно утримуються в місцях несвободи на території Російської Федерації та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за відсутності належних правових підстав (зокрема створення інформаційного продукту — роликів для телебачення і радіо, соціальної зовнішньої реклами, документальних фільмів).

Стан виконання заходу: виконано.

3) Вивчення питань щодо розроблення критеріїв визнання громадян України такими, що ув’язнені на території Російської Федерації та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за відсутності належних правових підстав, залучивши при цьому правозахисні та неурядові організації, а у випадку прийняття позитивного рішення розроблення та затвердження критеріїв постановою Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовим актом.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

4) Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України, іншого нормативно-правового акта, у якому передбачено можливість українських правоохоронних органів, інших органів, які можуть володіти відповідною інформацією, здійснювати підтримку в пошуку та наданні доказів юридичному захисту щодо невинуватості осіб, які насильно утримуються в місцях несвободи на території Російської Федерації та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за відсутності належних правових підстав.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

 

Вжиття необхідних заходів для захисту прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України

Планом дій передбачено:

Пункт 126. Вжиття необхідних заходів для захисту прав і свобод громадян України, у тому числі через доступні двосторонні та багатосторонні міжнародно-правові механізми

3) Розроблення із залученням неурядових організацій та міжнародних експертів і з урахуванням міжнародного досвіду (Молдови) та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, передбачивши запровадження адміністративної процедури державної реєстрації актів цивільного стану, якщо такі акти відбулися на тимчасово окупованій території України.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

6) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону, передбачивши спрощений порядок оформлення гуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон та лінії зіткнення відповідно до типового закону про гуманітарну допомогу у кризових ситуаціях.

Стан виконання заходу: у стані виконання.

Забезпечення прав громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження

Планом дій передбачено:

Пункт 127. Відновлення можливості перетинання лінії зіткнення громадським пасажирським транспортом

1) Розроблення та прийняття проекту нормативно-правового акта щодо внесення змін до пункту 1.6 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей з метою вдосконалення системи переміщення осіб та транспортних засобів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, відновивши рух громадського пасажирського транспорту через лінію зіткнення.

ГО «Донбас SOS» у своєму звіті зазначає, що невиконання даного заходу обґрунтовують рішенням керівника Оперативного штабу з управління АТО та неможливість відновлення руху транспорту.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

Відновити робочу групу при СБУ щодо питань перетину лінії зіткнення, на якій розглянути питання збільшення транспортних коридорів, підвищення пропускної спроможності КПВВ, оцінка роботи КП АТП, що обслуговують нерегулярні пасажирські перевезення (кількість, ціноутворення), відповідність КПВВ уніфікованим технічним вимогам, моніторинг роботи та покращення роботи сайту з отримання електронних дозволів на перетин лінії зіткнення. 

2) Внесення зміни до зазначеного Тимчасового порядку в частині спрощення процедури переміщення осіб, які мають інвалідність, у яких є ризик щодо її встановлення та які хворіють на складні захворювання.

У зведеному звіті Мін’юсту повідомляється про розроблення проекту уніфікованого технічного завдання облаштування КПВВ на автомобільних, пішохідних та залізничних напрямках, яким враховано у тому числі потреби інвалідів.

Існуюча на сьогодні інфраструктура КПВВ забезпечує необхідні умови для перетинання лінії зіткнення: передбачено можливість надання невідкладної медичної допомоги, створено належні санітарно-гігієнічні умови, всі КПВВ облаштовано відповідними інформаційними стендами й попереджувальними табличками.

Посадовими інструкціями співробітників правоохоронних органів, які несуть службу на дорожніх коридорах, передбачено надання допомоги людям з особливими потребами, додатково надано вказівку про сприяння цій категорії осіб.

З огляду на викладене та у зв’язку із загальним загостренням обстановки в районі проведення АТО, міжвідомчою робочою групою зроблено висновок про неможливість надання на цей час переваг окремим категоріям громадян при перетинанні ними лінії зіткнення.^[90]

Видається, що Міжвідомчою групою констатовано лише перешкоди для виконання заходу.

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 128. Створення належних умов для відновлення соціальних виплат громадянам, які проживають у відповідних населених пунктах Донецької та Луганської областей, і вжиття заходів до забезпечення їх прав на охорону здоров’я та освіту

1) Розроблення механізму забезпечення пенсійних та інших соціальних виплат мешканцям територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, яким скасовується необхідність реєстрації внутрішньо переміщених осіб, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.^[91]

Мінсоцполітики у зведеному звіті подає інформацію, що відповідає позиції Мінсоцполітики викладеній у звіті за І квартал. Водночас, БФ «Право на захист» зазначає, що не розроблено механізм забезпечення пенсійних та інших соціальних виплат мешканцям територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

ГО «Донбас SOS» у своєму звіті звертають увагу на те, що відбувається підміна понять, коли Мінсоцполітики зазначає, що відповідно до чинного законодавства (зокрема, Постанови КМУ 367), громадяни України з територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, можуть скористатися механізмом виплати пенсій для внутрішньо переміщених осіб, не зазначаючи при цьому, що ті особи, які не є переміщеними та проживають на непідконтрольній території України, такої можливості не мають. Хоча на цих громадян продовжує поширюватися дія Конституції України та відповідне право на пенсійні виплати, яка є вище за Постанови КМУ.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Внести зміни до переліку виконавців заходу, включивши МінТОТтаВПО до списку виконавців пункту 128.

2. Мінсоцполітики вникати у зміст заходу й розуміти різницю між ВПО і мешканцями територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, яким скасовується необхідність реєстрації ВПО, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

3. Створити міжвідомчу робочу групу за участю представників МінТОТтаВПО, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, Уповноваженого ВРУ з прав людини, громадських та міжнародних організацій для розробки механізму забезпечення пенсійних та інших соціальних виплат мешканцям територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження та подання відповідного проекту Постанови на затвердження до КМУ.[92]

2) Розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо впровадження механізмів для безперешкодної реалізації права на освіту для громадян, які проживають у населених пунктах Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; процедури звільнення від Державної підсумкової атестації громадян, які проживають у населених пунктах Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на зразок механізму, передбаченого пунктом 56 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778.^[93]

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 19 квітня 2016 року № 1114-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції» Міністерством розроблено проект Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення АТО (на період її проведення).

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 129. Задоволення життєво необхідних потреб громадян України, які проживають у відповідних населених пунктах Донецької та Луганської областей

1) Розроблення із залученням неурядових організацій та міжнародних експертів і з урахуванням міжнародного досвіду (Молдови) та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», у якому передбачається запровадження адміністративної процедури державної реєстрації актів цивільного стану, якщо такі акти відбулися у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

За інформацією Мін’юсту, у ВРУ зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами» (реєстр № 4605 від 06 травня 2016 року) яким визначено зокрема запровадження принципу екстериторіальності в роботі органів державної реєстрації актів цивільного стану, спрощення порядку державної реєстрації актів цивільного стану та максимального наближення послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану до людини.

Вказаним законопроектом передбачено подання заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану до органу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця проживання особи, у тому числі в електронній формі, за наявності електронного цифрового підпису.^[94]

Стан виконання заходу: виконано.

Пункт 130. Забезпечення безпечних умов для добровільного переселення в інші регіони України громадян, які проживають у відповідних населених пунктах Донецької та Луганської областей

1) Визначення механізму реалізації пункту 7.13 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей і затвердження відповідної інструкції.

2) Оприлюднення відповідних роз’яснень щодо застосування пункту 7.13 зазначеного Тимчасового порядку.

Інформація подана в попередньому звіті про виконання заходу залишається актуальною.

Стан виконання заходу: не виконано.

3) Внесення відповідних змін до зазначеного Тимчасового порядку, згідно з яким кожний контрольний пункт в’їзду/виїзду повинен бути облаштований пунктами медичного обслуговування, туалетами, кімнатами матері та дитини, бомбосховищами, місцями тимчасового затримання, системою оповіщення.

Із зведеного звіту Мін’юсту вбачається, що існуюча на сьогодні інфраструктура КПВВ забезпечує необхідні умови для перетинання лінії зіткнення: передбачено можливість надання невідкладної медичної допомоги, створено належні санітарно-гігієнічні умови, всі КПВВ облаштовано відповідними інформаційними стендами й попереджувальними табличками.^[95]

Стан виконання заходу: не виконано.

4) Внесення до зазначеного Тимчасового порядку змін з метою вдосконалення системи контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, якими передбачатиметься:

можливість переміщення осіб через лінію зіткнення за умови пред'явлення такими особами на контрольних пунктах в'їзду/виїзду документів, що посвідчують особу (для громадян України), або іншого документа, що його замінює (для іноземців та осіб без громадянства);

скасування необхідності отримання фізичною особою попереднього дозволу для перетину лінії зіткнення;

створення єдиної електронної бази даних для контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Така база має містити перелік осіб, яким заборонено перетинати лінію зіткнення з обгрунтованих підстав (набуття чинності вироком про вчинення злочину щодо особи, якій заборонено перетин лінії зіткнення тощо).

За повідомленням СБУ, Тимчасовий порядок не є нормативним актом, а рішенням керівника Оперативного штабу з управління АТО (законною вимогою, викладеною у письмовій формі), прийнятим відповідно до Закону.

Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією будь-яких осіб незалежно від посади не допускається (ч. 4 ст. 12 Закону). Тому Штаб АТЦ при СБУ не може безпосередньо вносити запропоновані пунктом 130 Плану дій зміни до Тимчасового порядку.^[96]

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендації:

1. Відновити робочу групу при СБУ щодо питань перетину лінії зіткнення, на якій розглянути питання збільшення транспортних коридорів, підвищення пропускної спроможності КПВВ, відповідність КПВВ уніфікованим технічним вимогам, моніторинг роботи та покращення роботи сайту з отримання електронних дозволів на перетин лінії зіткнення.[97]

5) Розроблення та впровадження механізму попередження щодо стану ризиків і надзвичайних ситуацій та евакуації певних категорій населення Донецької і Луганської областей (дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів та осіб з тяжкими захворюваннями, мешканців будинків престарілих, осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі).

Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту ДСНС України на цей час розроблено проекти Державних стандартів України «Безпека у надзвичайних ситуаціях. Евакуація населення» та «Методика планування заходів з евакуації».

Зазначеними проектами (розділ «Особливості планування і проведення евакуації при загрозі (виникнення) військово-політичних конфліктів та особливий період») визначаються загальні принципи планування, організації та проведення евакуації із району проведення антитерористичної операції для всіх категорій населення, у тому числі дітей і повнолітніх осіб, які перебувають під опікою та піклуванням. Вказані проекти на цей час проходять технічну експертизу в УНДІЦЗ ДСНС України.

У Луганській області розробляється та впроваджується механізм попередження щодо стану ризиків і надзвичайних ситуацій та евакуації певних категорій населення. Також проведено збір і обробку інформації щодо евакуації населення з районів можливих бойових цій. Продовжується робота з утримання та приведення в готовність захисних споруд цивільного захисту. У міських радах міст обласного значення та райдержадміністраціях забезпечується систематичне проведення навчань з цивільного захисту населення; визначаються можливості залучення транспорту для проведення евакуаційних заходів.^[98]

На жаль, поданої інформації є не достатньо для підтвердження виконання заходу. Більше того, як і попереднього звітного періоду не є зрозумілим, які заходи вживаються стаціонарними установами соціального захисту та охорони здоров’я.

Стан виконання заходу: не виконано.

Забезпечення прав біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні

Планом дій передбачено:

Пункт 131. Впровадження заходів для інтеграції в українське суспільство осіб, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні

4) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Законів України "Про імміграцію", "Про правовий статус іноземців" з метою закріплення надання статусу особи без громадянства.

На жаль, строки виконання пропущені, а цей Закон є надзвичайно потрібний для розв’язання гострої проблеми легалізації осіб без громадянства (наразі вони не можуть отримати паспортний документ і реалізувати свої фундаментальні права). Варто прискорити прийняття цього законопроекту.

На узгодження до Секретаріату Уповноваженого з прав людини даний законопроект, на жаль, не направлявся, хоча стосується статусу і прав такої уразливої категорії жителів України як особи без громадянства.

Стан виконання заходу: не виконано.

6) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до статей 30 та 31 Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" з метою забезпечення відповідності проїзних документів осіб без громадянства стандартам ІКАО та збільшення строку дії посвідки на постійне проживання до п'яти років відповідно (з урахуванням Директиви Ради ЄС 2003/109/EK від 25 листопада 2003 р. "Про статус громадян третіх країн, які проживають на довгостроковій основі", статті 8.2 із змінами від 2011 року).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» був прийнятий Верховною Радою України 14.07.2016. Однак, чомусь цим Законом не додано визначення «посвідчення особи без громадянства». У результаті в Законі міститься лише визначення «проїзного документа особи без громадянства». Це є серйозною прогалиною. У той же час у законопроекті, згаданому у пункті 4 (щодо закріплення надання статусу особи без громадянства), не передбачається внесення змін до Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Ця проблема потребує вирішення для належного врегулювання статусу особи без громадянства та її документування паспортним документом (наразі не зрозуміло, яким чином планується її розв’язати).

Стан виконання заходу: виконано частково.

9) Внесення змін до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 13 квітня 2012 р. N 320, з метою спрощення і чіткого визначення доступу до процедури для осіб, які після досягнення 18 років одержують паспорт вперше.

ДМС внесла пропозицію виключити цей підпункт, оскільки вказаний наказ МВС поширюється виключно на громадян України та не стосується біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, іноземців та осіб без громадянства. Тоді постає необхідність включення цього пункт до іншого розділу даного документа. Однак, пропозиції ДМС з питання наразі відсутні.

Стан виконання заходу: не виконано.

10) Забезпечення можливості запровадження реєстру ідентифікаційних даних, у тому числі щодо осіб, які звертаються із заявою про видачу паспорта вперше після досягнення 18 років або про видачу паспорта замість втраченого, зокрема шляхом визначення елементів перевірки, що запроваджується в рамках цієї процедури.

ДМС внесла пропозицію вилучити цей підпункт, оскільки вказаний наказ МВС поширюється виключно на громадян України та не стосується біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, іноземців та осіб без громадянства. Тоді постає необхідність включення цього пункту до іншого розділу даного документа. Однак, пропозиції ДМС з питання наразі відсутні.

Стан виконання заходу: не виконано.

13) Внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. N 251, з метою збільшення строку дії посвідки на постійне проживання до п'яти років.

Тут має місце неузгодженість. Частиною 5 статті 31 Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (у редакції від 14.07.2016, яка набирає чинності з 01.10.2016), передбачено, що посвідка на постійне проживання видається строком на 10 років.

Відповідно, необхідно внести корективи в цей пункт Плану стосовно приведення Порядку у відповідність до цього Закону.

Стан виконання заходу: не виконано.

Рекомендується внести корективи в цей пункт Плану стосовно приведення Порядку у відповідність до цього Закону.

14) Проведення ідентифікаційних заходів у шести пілотних областях України щодо виявлення осіб, які не мають документів, що посвідчують особу і громадянство.

ДМС повідомило, що ініціюватиме такі заходи після прийняття Верховною Радою України  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Хоча насправді подібні заходи потрібно було провести вже давно, щоб оцінити масштаби проблеми безгромадянства в Україні. Але в цьому напрямку державою, на жаль, нічого не робилося. Лише міжнародні та громадські організації намагалися провести відповідну оцінку.

У цьому контексті незрозумілою є позиція ДМС щодо прив’язки цього заходу до прийняття законодавства щодо статусу особи без громадянства. Потрібно прискорити реалізацію цього заходу.

Стан виконання заходу: не виконано.

18) Створення центрів соціальної інтеграції для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, мігрантів з метою надання комплексу послуг з інтеграції та соціально-психологічної адаптації.

У звіті відсутня інформація про те, які саме заходи були здійснені в Одесі та Харкові, що планується далі робити у Києві для відкриття центрів.

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 132. Удосконалення законодавства про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, відповідно до міжнародних стандартів

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" з метою включення до переліку документів посвідчення особи, що потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, що потребує додаткового захисту;

збільшення у статті 34 зазначеного Закону кількості сторінок проїзного документа біженця з 16 до 32 та вилучення інформації про громадянство біженця відповідно до стандартів ICAO;

доповнення зазначеного Закону статтею 36, у якій передбачити опис проїзного документа особи, що потребує додаткового захисту.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих  на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» прийнято 14.07.2016, набирає чинності з 01.10.2016.

Стан виконання заходу: виконано.

2) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до Закону України "Про громадянство" з метою передбачення права іноземців та осіб без громадянства, яких визнано в Україні особами, які потребують додаткового захисту, бути прийнятими до громадянства України.

ДМС повідомило, що розробляються зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у контексті чого вивчається питання щодо зміни правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які визнані особами, які потребують додаткового захисту, з «таких, які безстроково на законних підставах перебувають на території України», на таких, які постійно проживають в Україні та можливих подальших змін до Закону України “Про громадянство”. Проте невідомо, на якій саме стадії перебуває розробка та коли планується подати законопроект на розгляд КМУ.

Стан виконання заходу: виконано частково.

4) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до Законів України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" і проектів інших нормативно-правових актів, що регулюють питання місця перебування/проживання, з метою розроблення спеціального порядку реєстрації місця проживання для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, за окремою (спрощеною) процедурою або за визначеними ДМС адресами;

розроблення нормативно-правового акта, що регулює питання діяльності центру обліку бездомних громадян.

У своєму звіті ДМС зазначає, що питання потребує додаткового вивчення у зв’язку із запровадженням нової системи реєстрації місця проживання органами місцевого самоврядування, починаючи з квітня поточного року.

Відповідно, виникла необхідність визначити новий конкретний строк. Не зрозуміло також, що вже було зроблено у цьому напрямку, адже новий порядок реєстрації діє з квітня 2016 р.

Стан виконання заходу: не виконано.

5) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до статей 26—30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, передбачивши необхідність аналізу умов приймаючої сторони (країни походження, країни постійного проживання чи перебування або третьої безпечної країни) в рамках процедури примусового повернення та примусового видворення.

З відповіді ДМС не зрозуміло, чи планується внесення відповідних законодавчих змін, як це передбачено у даному пункті, і на якому етапі цей процес?

Чіткого механізму немає. Крім того, постає питання, як територіальні підрозділи ДМС «використовують у роботі з мігрантами при прийнятті рішень відповідно до статей 26-30 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” узагальнену ДМС інформацію?

Стан виконання заходу: не виконано.

Пункт 133. Забезпечення належних умов для звернення особи про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особливо дитині, розлученій із сім’єю

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", якими передбачено невідповідність зібраних документів вимогам, які висуваються до заяв про звернення за захистом в Україні, як єдину можливу підставу для відмови у прийнятті рішення про оформлення документів, передбачивши, що на стадії вирішення питання про оформлення документів заява про звернення за захистом по суті не розглядається.

Термін виконання цього заходу – до кінця 2016 р. У звіті ДМС повідомило про те, що розробляються зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у контексті чого переглядаються підстави відмови у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і розглядається питання щодо можливого внесення відповідних змін до статті 8 Закону. Однак невідомо, на якому етапі зараз знаходиться ця робота та коли планується внести законопроект на розгляд КМУ.

Стан виконання заходу: виконано частково.

3) Затвердження Порядку виявлення дітей, розлучених із сім’єю, і взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час здійснення їх соціального захисту, у якому передбачено, зокрема, механізм призначення таким дітям законного представника.

Термін виконання цього заходу – І квартал 2016 року. У відповіді Мінсоцполітики вказано, що проект постанови Кабінету Міністрів України „Про особливості соціального захисту дітей, розлучених із сім’єю, в Україні” доопрацьовано з урахуванням пропозицій представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховного комісара ООН у справах біженців, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби й Національної поліції та надіслано на погодження листом Мінсоцполітики від 28.04.2016 № 6287/0/14-16/57.  

Стан виконання заходу: виконано частково.

Пункт 134. Забезпечення реалізації особами, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, права на працю, охорону здоров'я, освіту

1) Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" та проектів відповідних нормативно-правових актів з метою:

визначення біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, такою категорією громадян, у разі працевлаштування яких роботодавець отримує певну пільгу, для заохочення роботодавців до офіційного працевлаштування біженців;

реєстрації та встановлення на облік з безробіття біженців та осіб, що потребують додаткового захисту, без наявності офіційного трудового стажу в Україні;

сприяння біженцям та особам, що потребують додаткового захисту, в підвищенні кваліфікації або перекваліфікації за робітничими спеціальностями на безоплатній основі.

Термін виконання – І квартал 2016 року. Тоді Мінсоцполітики пропонувало вилучити цей захід, враховуючи, що зазначене питання є законодавчо врегульованим. Проте НУО зауважують, що йдеться про визнання вразливою категорією біженців та осіб, які потребують додаткового захисту. Оскільки ця категорія за визначенням не має/не може мати соціального стажу в Україні. Згідно з Пунктом 134 Плану дій, біженці та особи, що потребують додаткового захисту, мають бути визначені такою категорією громадян, у разі працевлаштування яких роботодавець отримує певну пільгу для заохочення роботодавців до офіційного працевлаштування біженців, реєстрації та встановлення на облік з безробіття біженців та осіб, що потребують додаткового захисту, без наявності офіційного трудового стажу в Україні сприяння біженцям та особам, що потребують додаткового захисту, в підвищенні кваліфікації або перекваліфікації за робітничими спеціальностями на безоплатній основі. Наполягаючи на вилученні Пункту 134, Мінсоцполітики демонструвало нерозуміння суті питання.

БО «БФ «РОКАДА» пропонувало створити окрему робочу групу для всебічного обговорення проблеми та шляхів її вирішення. Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що виключення даного пункту є передчасним. Крім цього, потрібно законодавчо визначити можливість легального працевлаштування шукачів притулку, адже вони можуть перебувати у процедурі набуття статусу біженця чи статусу особи, яка потребує додаткового захисту, протягом тривалого часу, а наша держава не надає їм достатню матеріальну допомогу.

У звіті за ІІ квартал інформація щодо цього заходу взагалі відсутня.

Стан виконання заходу: не виконано.