Громадське обговорення річного звіту виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини

08 грудня Міністерством юстиції на виконання Указу Президента України «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року» від 25 серпня 2015 року №501/2015 було проведено громадське обговорення річного звіту з виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року (далі - План дій).

У заході взяли участь представники МВС, Національної поліції, Мінсоцполітики, МОЗ, МОН, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства культури, Міністерства оборони та Держкомтелерадіо.

Представники громадськості та міжнародних організацій презентували результати моніторингу реалізації Плану дій та поінформували про основні виклики, які виникають в процесі його імплементації.

Томас Фреллесен, заступник Голови Представництва ЄС в Україні, наголосив на тому, що повага до прав людини та базових свобод є ключовою у процесі трансформації України.

Він закликав українську владу продовжувати тісну співпрацю із Уповноваженим ВРУ з прав людини, та з громадянським суспільством. Він зауважив, що протягом останніх років Україна досягла значного прогресу у забезпеченні багатьох базових прав людини. Синхронізацію Плану дій із процесом формування урядом державного бюджету та підвищення обізнаності про Національну стратегію у сфері прав людини Фреллесен назвав найважливішими завданнями. Він підсумував свій виступ, зауваживши, що кінцева цінність Плану дій полягає у його імплементації — і Європейський Союз надасть свою підтримку з огляду на власний досвід.

Марк Божанік, Моніторингова місія ООН, надав Уряду 4 рекомендації:

1. Чітко визначити конкретні органи, що відповідають за виконання заходів, передбачених Планом дій;

2. Переформулювати індикатори виконання, за допомогою яких можна виміряти досягнення очікуваних результатів Національної стратегії;

3. До Плану дій додати захід «Ратифікація Стамбульського протоколу»;

4. Визначити державний механізм моніторингу та оцінки виконання Національної стратегії.

Обговорення результатів виконання Плану дій відбувалося по 5 тематичних підгрупах.

І «Особисті (громадянські) права»

Експерт Асоціації УМДПЛ Іван Юрчик зазначив, що пункти Плану дій у частині особистих (громадянських) прав органи влади виконали частково або не виконали взагалі.

Дані звіту представників Мін’юсту та Міністерства внутрішніх справ суттєво відрізняються від даних Асоціації УМДПЛ.

Серед головних проблем Іван Юрчик визначив те, що органи влади, включаючи Міністерство юстиції, не віддають належної уваги громадському контролю. Громадський контроль за станом виконання Плану дій дуже ускладнено, оскільки відповідальні органи влади,  у тому числі, ключові в цьому процесі, ігнорують вимоги законодавства, яке регулює вільний доступ до публічної інформації.

Зважаючи на наявні проблемні питання, Іван Юрчик публічно рекомендував органам державної влади звітувати про виконання пунктів Плану дій, відповідно до поточного стану реалізації, а не лише за дедлайном, а також, приділити більшої уваги участі громадськості в процесі виконання пунктів Плану дій – як в активній формі, так і в якості контролю. Врахування таких рекомендацій значно полегшить громадський контроль.

ІІ «Політичні права»

Представники Українського незалежного центру політичних досліджень Соломія Старосольська та Олеся Долуда зазначили, що необхідно розширювати перелік послуг, які надають Центри надання адміністративних послуг, оскільки існуючий перелік вже застарілий. Також вони мають побоювання, що реєстрація ГО через інтернет почнеться лише з 2019 року.

Для благодійних організацій не встановлена можливість отримувати фінансування з державного бюджету.

Представник Держкомтелерадіо Олексій Тарасенко повідомив, що після розробки законопроекту, який має полегшити сприймати нечуючим інформацію у ЗМІ, має розроблюватись документ про аудіокоментування телепродукту для людей із порушеннями зору.

"Наступним кроком мають стати розроблення та подання на розгляд уряду законопроект стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері телебачення та радіомовлення стосовно здійснення аудіокоментування телепродукту. Але я не уявляю, що це може бути, тому Держкомтелерадіо звернулось до громадських організацій з проханням надати пропозиції щодо змістовного наповнення законопроекту", – повідомив головний спеціаліст відділу законопроектної роботи управління розвитку інформаційної сфери та європейської інтеграції Олексій Тарасенко.

Ініціаторка кампанії FightForRight Юлія Сачук заперечує, що отримувала лист від Держкомтелерадіо з проханням про пропозиції.

"Дуже дивно чути в грудні, що Ви не знаєте, що таке аудіокоментування, а у звіті це зводиться до субтитрування", – дивується вона.

У коментарі Центру інформації про права людини Юлія Сачук пояснила, що проблема з доступом незрячих людей до інформації є великою.

ІІІ «Соціальні, економічні та інші права»

Пп 3 п. 69 Плану дій Нацстратегії з прав людини не виконано через те, що до Мінсоцполітики не надійшли пропозиції удосконалення законодавства про врахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя.

Про це заявив Володимир Вовк, заступник директора Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики.

Представники Всеукраїнської мережі ЛЖВ Кондратюк Сергій та Дмитрієв Сергій розповіли про дискримінаційний Наказ МОЗ №479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», відповідно до якого людям з ВІЛ відмовляють в усиновлені дітей.

IV «Попередження і протидія дискримінації, гендерна рівність»

Влада повністю виконала 3 з 15 передбачених цього року в Плані дій Нацстратегії з прав людини заходів, які стосуються ЛГБТ. 

Про це заявляє правозахисник ЛГБТ центру "Наш світ" Андрій Кравчук. За його словами, майже вся активність представників уряду зводиться до того, аби уникнути будь-якої згадки сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності в урядових документах. 

"Ми отримали від Міністерства охорони здоров’я відповідь про скасування донорства крові для гомосексуалів. Там кваліфіковано роз’яснюється, що насправді це є група ризику, серед якої інфікування ВІЛ-інфекцією є значно вищою. Тому для них це є підставою для збереження такої заборони. Ми не можемо погодитись з цим. Вона стосується лише чоловіків. Але чому гомосексуальні жінки не можуть бути донорами крові, роз’яснення не було", – каже він і додає, що у його громадській організації готові до компромісів, але якщо вони будуть розумно обґрунтованими і не базуватися на упередженнях. 

Андрій Кравчук також повідомив, що МВС відмовляється втілювати заходи так, як це сформульовано у Плані дій. У відомстві готові внести зміни тільки до ст. 67 Кримінального кодексу України. 

Окрім цього, Міністерство юстиції відмовляється вносити зміни в закон "Про засади запобігання дискримінації в Україні". За словами Андрія Кравчука, у відомстві вважають, що через безумовну заборону дискримінації за цими ознаками лише в трудовому законодавстві країн ЄС, то цього було вже досягнуто і в українському законодавстві.

V «Нові виклики»

Представник Громадської організації «КримСОС» Вікторія Савчук наголосила, що досі, не скасовані дискримінаційні норми щодо внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанов КМУ №505 від 1 жовтня 2014 р. та №365 від 06.06.2016 р.

Ксенія Карагяур, аналітик БФ «Право на Захист» виділила основні проблеми, які було виявлено під час моніторингу:

1. Неналежне забезпечення функціонування інформаційної бази ВПО. За її словами «станом на жовтень на Сході діяло тільки близько 30% баз»;

2. Не забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб;

3. Можливість вільного переміщення осіб через лінію розмежування.

На заключення представники Міністерства юстиції України повідомили про те, що після Нового Року будуть проводитися відповідні робочі групи щодо внесення змін до Плану дій.