Ми у соціальних мережах
10.08.2018 | Проф. Андрій Галай

Де межа повноти і детальності звітів моніторингу?

Чимало обговорень викликає це питання під час моніторингів #Місцевий_індекс_прав_людини. Один із наших принципів - монітори Індексу є місцевими активістами, а не досвідченими аналітиками. Це не мінус, а плюс на наш погляд. Адже ми не лише оцінюємо владу, але і розбудовуємо громадську активність. Фіналом бачимо не формальний звіт, а бажання втілювати його рекомендації.

Але це завдання - постійно розширювати когорту моніторів і партнерських організацій Індексу - супроводжується потребою постійно координувати процес і результат моніторингу, постійно навчати. Щоб вірити у моніторинг треба довіряти інструменту, команді, результатам.

Поговоримо про результати - це звіти моніторингів.

Інколи виникають питання - чому команда Індексу просить детально виписати пояснення оцінки кожного індикатора, невже ми не довіряємо моніторам? Відповідь - щоб читач (мешканець цієї чи іншої громади, місцевий чи центральний чиновник, журналіст) міг зрозуміти логіку оцінки, а не вірив на слово монітору. Принцип права на заперечення з боку оцінених вимагає пояснення своїх висновків. Тому наші монітори, незалежно від досвіду і рівня пояснюють чому виставлена та чи інша оцінка.

В Місцевому індексі відбувається дискусія про зміст, а не міряються регалії оцінників-моніторів та оцінюваних-чиновників.

При цьому команда Індексу намагається утримуватись від розпливчатості текстів, чим теж інколи зловживають монітори. Ми так багато читаємо нудних, безкінечних малозмістовних текстів (і від влади, і від різних контролюючих інституцій), що не хочемо бути на них подібними. Прості зрозумілі об’єктивні оцінки з цифровим виміром - це ще один базовий принцип, який був покладений у фундамент Місцевого Індексу прав людини.

Отже, звіти моніторингів мають бути рівно настільки повними і наскільки детальними, щоб демонструвати об’єктивність і ілюструвати зроблені висновки.
Рекомендувати цей матеріал:
X



 

забув пароль

реєстрація