Ми у соціальних мережах
30.08.2018 | Олена Романова

Чи варто довіряти відповідям місцевої влади на інформаційні запити?

Чи варто довіряти відповідям місцевої влади на інформаційні запити?

Раніше у блозі #Місцевий_індекс_прав_людини вже публікувався допис Андрія Галая на тему: чому інформаційні запити не кращий спосіб дослідження діяльності влади.

Продовжуємо досліджувати проблематику в «польових умовах», цього разу ставлячи питання – чи варто довіряти інформації наданій місцевою владою у відповідях на інформаційні запити, на прикладі Рівненської міської ради.

Розпочнемо з позитиву. Подати запит можна в електронній формі на адресу або ж скористатися іншими способами, які вказані на сайті Рівненської міської ради. В рамках моніторингу запити надсилалися в електронній формі і на усі з них вчасно надані відповіді. 

А от тепер найцікавіше, з’ясовуємо чи завжди такі відповіді є достовірними та по суті. Наприклад, нами надіслано запит щодо форм спільної діяльності Рівненської міської ради та поліції з населенням у місті Рівне (community policing). В отриманій відповіді за підписом міського голови зазначено, що Рівненська міська рада не є розпорядником інформації і запит перенаправлено до поліції. Така позиція міської ради є не зрозумілою, адже питання у запиті сформульоване саме про форми взаємодії та співпраці, а не про самостійні заходи поліції. Більше того, така співпраця передбачена щонайменше Комплексною Програмою профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю в місті Рівному на 2016 – 2020 роки. Складається враження, що Рівненська міська рада не до кінця володіє інформацією чим займається та яку співпрацю провадить з правоохоронними органами.

Скріни витягів із запиту на доступ до публічної та відповіді на нього.

Ще одним цікавим прикладом є відповідь на запит щодо місця розташування відеокамер та наявності попереджувальних табличок про те, що ведеться відеоспостереження.  Як бачимо у відповіді за підписом начальника відділу автоматизації інформаційного забезпечення і управління нас запевнюють, що на усіх вказаних у відповіді об’єктах розміщено інформаційні повідомлення про те, що ведеться відеоспостереження. Отже якщо б дослідження цього індикатору провадилося виключно на основі відповіді на запит, бал не було б зараховано. Проте завдяки вивченню відкритих джерел та спілкуванню з представниками поліції та пробації все ж вдалося дізнатися про різні форми співпраці з місцевою владою. Детальніше це питання висвітлено у розділі «Безпека громади» Звіту за результатами моніторингу Рівненської міської ради.

http://hro.org.ua/files/photos/1535609096.png

Скрін відповіді щодо місця розташування відеокамер та наявності повідомлення про те, що ведеться відеоспостереження.

Нами здійснено невеличку прогулянку за адресами Майдан Незалежності 1 та Соборна 61, камери віднайти вдалося, а ось інформаційних повідомлень про відеоспостереження, як не намагались – ні.

http://hro.org.ua/files/photos/1535609095.png http://hro.org.ua/files/photos/1535609094.png

Фото камер відеоспостереження за адресами Соборна 61 та Майдан Незалежності 1

Отже у роботі із відповідями місцевої влади на інформаційні запити моніторам та жителям громади варто керуватися відомим принципом «довіряй, але перевіряй» та за потреби використовувати альтернативні методи збору інформації.

Олена Романова, юристка громадської приймальні УГСПЛ у м.Рівне,
учасниця моніторингової групи «Місцевий індекс прав людини» у Рівненській області 

 

Рекомендувати цей матеріал:
X



 

забув пароль

реєстрація